Байкальська складчасність

БАЙКА́ЛЬСЬКА СКЛАДЧА́СТІСТЬ  — ера, або цикл тектогенезу. Визначена для сх. та зх. частин Євразії за геол. матеріалами р-ну типового розвитку байкалід складчастої системи Єнісей. кряжу та Байкал. гірської обл. Уперше термін «Б. с.» запропонував М. Шатський 1932. Байкал. ера розвитку земної кори охоплює майже весь пізній протерозой (рифей і венд) і завершується значними тектон. рухами раннього кембрію: 1650 — 570 млн рр. він передував каледон. тектогенезу на о-вах Північної Землі, на території Таймиру, Саян, Туви, Кузнецького Алатау, Салаїра, Центр. Казахстану та Пн. Тянь-Шаню; його структури облямовують платформи Пн. та Пд. Америки. Одновіковою з байкальською ерою є кадомська (асінтська) — Зх. Європа, катангаська — Африка, кадринська й бразильська — Пд. Америка, луїнська — Австралія, сінійська — Китай. Для півдня, заходу та сходу Європ. платформи та її складчастого оточення в межах України виділено М. Семененком (1970) аналог байкальського циклу — галиц. етап у фундаменті Карпат і в Передкарпат. прогині. Виразна за комплексом порід та будовою Передгалиц. крайова система пра-Карпат представлена рифейськими піщано-глинистими строкатоколір. товщами поліс. серії та вулканогенно-осадовими утвореннями венду (волин. базальтами й туфами та валдайськими теригенно-пірокластичними породами). В межах УЩ та його схилів у ранньому серед. рифеї вперше за геол. історію проявився в грандіоз. масштабах ультракислий магматизм і пов’яз. з ним кремнієво-лужний метасоматизм, які привели до нового перерозподілу мінерал. асоціацій у земній корі та формування найзначніших родовищ ендогенних корис. копалин. З байкал. тектогенезом пов’язаний мас. розвиток родовищ міденосних пісковиків та вулканітів, вияви гідротермальних родовищ руд золота, міді, олова та вольфраму. В рифейських і вендських магмат. і метасомат. комплексах України виявлені рідкіснометалеві та рідкісноземельні, а також міденосні, рудні поклади. В цілому Б. с. вирізняється формуванням сучас. вигляду літосфери як твердої оболонки з розподілом її на кратони (платформи) і геосинкліналі (мобіл. зони) — на мобіл. і стабіл. блоки, з магматизмом нового типу, з активізацією геохім. процесів легких елементів, біосфер. процесів з актив. фотосинтезом і мас. накопиченням органоген. мас у земній корі.

Завантажити статтю