Байов Олексій Костянтинович

БАЙО́В Олексій Костянтинович (06. 02. 1871, м. Умань, нині Черкас. обл. — 08. 05. 1935, Таллінн) — військовий історик, теоретик військової справи. Закін. Академію Генштабу (1896). Служив у Вілен. військ. окрузі. 1902 признач. штаб-офіцером, зав. навч. частини, управителем справ (1904–14), водночас від 1906 — професор кафедри історії військ. мистецтва Академії Генштабу, Військ.-істор. комісії з опису рос.-япон. війни. Генерал-лейтенант. Ред. «Известий Императорской Николаевской военной академии» (1910–14), один із засн. Рос. військ.-істор. товариства і ред. його журналу (1912–14). Підчас 1-ї світової війни був генералом для доручень при командувачі 8-ї армії, нач. штабу армій. корпусу і 3-ї армії, командиром піхот. дивізії 50-го армій. корпусу. Після більшов. перевороту 1917 очолював комісію з упорядкування істор. архівів при Комісаріаті військ.-навч. закладів Петроград. військ. округу. Воював у армії генерала М. Юденича, потрапив до Естонії, де до 1926 викладав у Таллінн. військ. училищі й на курсах Генштабу естон. армії. На еміграції друкувався у ж. «Часовой» та г. «Возрождение» (Париж). Був засн. «рос. школи», яка стверджувала, що військ. доктрина мусить мати нац. характер і будуватися на вивченні рос. військ. мистецтва в його класич. зразках. Найповніше свої погляди виклав у праці «История воєнного искусства как наука» (С.-Петербург, 1912).

Рекомендована література

1. Павловский И. Ф. Первое дополнение к краткому биографическому словарю ученых и писателей Полтавской губернии с половины 18 века. П., 1913;
   Google Scholar Internet
2. Бескровный Л. Г. Очерки военной историографии России. Москва, 1962;
   Google Scholar Internet
3. Климова К. Перший військово-історичний часопис в Україні // Військ.-істор. альм. 2001. № 2(3).
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю