Безушко Володимир Васильович
Визначення і загальна характеристика
БЕЗУ́ШКО Володимир Васильович (22. 08. 1894, с. Корчин, нині Львів. обл. — 24. 06. 1980, Філадельфія, США) — літературознавець, педагог. Доктор філософії (1925), д-р педагогіки в УВУ (1953). Навч. в університетах Львова (1918), Праги (1919–20), Ґраца (1920–21), Відня (1921–22), Кракова (1929– 31), Пенни (1967–70). Брав участь у 1-й світ. війні у складі австрій. армії. Згодом перейшов до корпусу УСС, воював на рос. та італ. фронтах до 1918. Учителював на Закарпатті (1922–25), у Галичині (до 1929). У 1929 виїхав до Кракова. Під час 2-ї світової війни емігрував до Німеччини. 1947 переїхав до США, де працював викл. нім. мови у Ксавієр університеті в м. Цинциннат (шт. Огайо). Почав друкуватися в Україні у 20-х рр. у журналах і газетах: «Учитель», «Діло», «Рідна школа» та ін. Писав статті та монографії укр. й англ. мовами про життя і творчість М. Гоголя, Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, Б. Лепкого. Вивчав творчість В. Шекспіра, зокрема переклав окремі його сонети українською мовою.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Роди зображень // Учитель. 1932; Нова польська шкільна реформа // Діло. 1932; Шекспір і Шевченко. Філядельфія, 1948; Леся Українка // The Slavic a. East European j. 1958.