Безхутрий Микола Микитович
Визначення і загальна характеристика
БЕЗХУ́ТРИЙ Микола Микитович (16. 10. 1919, Харків — 12. 10. 1995, там само) — мистецтвознавець, письменник. Батько Ю. Безхутрого. Член СХУ (1957). Закін. Харків. університет (1946). Працював ред. відділу сучас. укр. літ-ри у Держлітвиідаві Укріаїни (1946– 47, Київ); у Харків. ХМ: н. с. (1949–50), вчений секр. (1950– 54), завідувач відділу (1955–71), гол. хранитель (1976–79). Голова секції мистецтвознавства Харків. організації СХУ (1960–76). Автор праць з питань укр. образотвор. мистецтва, а також істор.-біогр. повістей про С. Васильківського, М. Самокиша, П. Левченка. Досліджував шляхи розвитку образотвор. мистецтва на Слобожанщині, переважно пейзаж. живопис харків. школи. Брав участь у підготуванні довідника «Художники Харкова» (Х., 1967) й «Історії українського мистецтва» (К., 1970, т. 4). Автор низки нарисів, зокрема: «С. І. Васильківський» (К., 1954; 1970; 1987), «П. Левченко» (К., 1956; 1984; 1987), «О. М. Довгаль, І. М. Шульга» (К., 1962), «А. Константинопольський» (Х., 1974), «Л. Чернов» (К., 1979), «О. Хмельницький» (Х., 1989); альбомів — «Харківський державний музей образотворчого мистецтва» (К., 1960; 1964; 1968), «Харківський художній музей» (К., 1971), «Харьковский художественный музей: Путеводитель» (Х., 1980); а також істор.-біогр. повістей — «Сонячний художник» (К., 1967), «Народжений вдруге» (К., 1971), «Сергій Васильківський» (К., 1979).
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
