Бейтельсбахер Християн
БЕ́ЙТЕЛЬСБА́ХЕР Християн (13. 11. 1864, с-ще Нойбург Одес. пов. Херсон. губ., нині с. Новоградівка Одес. р-ну Одес. обл. — 29. 11. 1929, м. Дрезден, Німеччина) — архітектор. Представник саксон. архіт. школи. Від 1900 працював в Одесі. На поч. 20 ст. у формах неоампіру, неокласицизму, модерніз. класицизму, модерну виконав низку споруд: екстер’єр будинку Стурдзовської лікарні сестер милосердя на вул. Базарна, № 1 (1901); фасад прибутк. будинку Гагаріна на вул. Катерининська, № 2 (доопрацьов. і збудов. арх. М. Рейнгерцом, 1902– 03); ресторан В. Сигала в курортно-розважал. зоні парку «Аркадія» у балці Малого Фонтану (1900-і рр.); одес. відділ. Рос.-амер. гумової мануфактури «Трикутник» на вул. Пушкінська, № 32 (1910, співавт.); маслороб. завод на вул. Сирітська, чайна ф-ка на вул. Єврейська; майстерні і брама заводу «Вікандер і Ларсон» на Пересипі (нині «Більшовик», 1911); гол. споруда Чорномор. канат. заводу на вул. Водопровідна (1913); прибутк. будинки І. Роглера на розі вулиць Ольгіївська, № 8 і Княжа (1912) та П. Гершеновського на вул. Бєлінського, № 22 (1913); реконструкції прибутк. будинків на вул. Дерибасівська, № 18 (1913), на вул. Катеринославська, № 3 (1913). Член Одес. відділ. Рос. тех. товариства. 1914 повернувся до Німеччини.