Бекіров Мустафа Бекірович
БЕКІ́РОВ Мустафа Бекірович (1900, м. Бахчисарай, нині АР Крим — 1975?, Ростов-на-Дону?, РФ) — кримськотатарський культурний діяч, мовознавець. Закін. учител. семінарію. Від 15-ти років працював складальником у друкарні І. Гаспринського, де випускалася г. «Терджиман». Від 1923 — чл. КП. Згодом працював учителем, інструктором райкому партії. 1931–34 — директор Крим. НДІ краєзнавства. Один із найкращих знавців кримськотатар. мови, брав участь у переведенні її на лат. абетку. У червні 1934 Б. призначено ректором Крим. пед. інституту. За період його керівництва відкрито істор. і геогр. факультети. 14 червня 1937 Б. звинувачено у проведенні контрреволюц. пропаганди й заарештовано. У в’язниці був підданий тортурам. На суді себе винним не визнав. 2 листопада 1938 виїзна сесія Військ. колегії Верх. Суду СРСР засудила Б. до 12-ти р. позбавлення волі. У концтаборі й на засланні провів 18 р. Реабіліт. і звільн. 22 грудня 1956.
Рекомендована література
- Урсу Д. П. «Дело» Мустафы Бекирова // ГК. 1996, 12, 19 июля;
- Його ж. Ректор Бекіров // КСв. 2000, 4 лют.;
- Деятели крымскотатарской культуры. (1921–1944 г.): Биобиблиографический словарь / Гл. ред. и сост. Д. П. Урсу. Сф., 1999.
Завантажити статтю
