Белей Іван
БЕЛЕ́Й Іван (01. 07. 1899, містечко Войнилів, нині смт Калус. р-ну Івано-Фр. обл. — 02. 07. 1970, похов. у Філадельфії, США) — лікар, громадський діяч. Доктор медицини. Закін. Укр. академ. гімназію у Львові. В роки нац.-визв. змагань був четарем УГА. Мед. студії почав в Укр. таємному університеті у Львові, закін. у Празькому університеті. Від 1928 належав до Укр. лікар. товариства. Працював лікарем у Войнилові. Був головою осередку «Просвіти», часто виступав з доповідями на мед. та літ. теми. Його стараннями у Войнилові збудовано Нар. дім. Під час 2-ї світової війни працював окружним лікарем у Станіславі (нині Івано-Франківськ). 1944 емігрував на Захід, працював у лікарні для укр. переселенців у Мюнхені. 1947–54 жив і працював у Конґо. У важких клімат. умовах Конґо лікував туземців, за що був нагородж. бельг. урядом орденом та удостоєний звання королів. лицаря. Згодом емігрував до США, працював у лікарні св. Йосипа у Філадельфії.
Рекомендована література
- Д-р І. Белей (Некролог) // Альм. Станіславівської землі. 1975. Т. 1;
- Українські лікарі Прикарпаття: Довід. Коломия, 1995.
Завантажити статтю
Людина 
