Белемніти
БЕЛЕМНІ́ТИ (Belemnitida; від грец. βέλεμνον — бойова сокира) — ряд вимерлих головоногих молюсків підкласу колеоідей. Відомо бл. 70 родів та 2500 видів. Існували в період від карбону до серед. палеогену, масового розвитку набули в мезозої. Мали внутр. стрілоподібну черепашку, яка складалася з камер. частини (фрагмакону), пластиноподіб. проостракуму, під яким містилися внутр. органи, й масив. частини черепашки — ростра. Це були стадні мор. тварини, хижаки, будовою тіла подібні до сучас. кальмарів. Тіло Б. мало видовжену циліндр. форму з двома плавниками, чітко окресленою головою з великими очима і 10-ма щупальцями, озброєними гачками. На вентрал. стороні тіла, під головою, містилася мантійна лійка — орган реактив. руху молюска. Довжина тіла досягала 10–50 см. Викопні рештки Б. у вигляді рострів називають «чортовими пальцями». Часто трапляються в юрських і крейдових відкладах України й мають біостратигр. значення.
Рекомендована література
- Нікітін І. І. Верхньокрейдові белемніти північно-східного крила Дніпровсько-Донецької западини. К., 1958;
- Його ж. Юрські відклади північної частини району канівських дислокацій та їхня белемнітова фауна. К., 1969;
- Найдин Д. П. Морфология и палеобиология верхнемеловых белемнитов. Москва, 1969;
- Друщиц В. В. Палеонтология беспозвоночных. Москва, 1974.