Белічко Юрій Васильович
БЕЛІ́ЧКО Юрій Васильович (05. 08. 1932, Харків — 12. 06. 2010, Київ) — мистецтвознавець. Батько Н. Белічко. Канд. мистецтвознавства (1964), професор (1995). Заслужений діяч мистецтв України (1994). Член НСХУ (1964). Закін. Інститут живопису, скульптури й архітектури в Ленінграді (1957; викл. Г. Чубова, Й. Бродський). Працював у Академії будівництва і архітектури УРСР (1959–64); від 1965 — у відділі образотвор. мистецтва ІМФЕ АН УРСР; 1974–85 — завідувач кафедри теорії і історії мистецтв, 1985–90 — декан факультету теорії та історії мистецтв і реставраційного відділ., від 1995 — проф. Нац. академії образотвор. мистецтва і архітектури. Досліджував творчість укр. митців 19–20 ст., а також характерні особливості розвитку укр. малярства 20 ст.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Україна в творчості І. Ю. Рєпіна. К., 1963; Художник і сучасність. К., 1966; Георгій В’ячеславович Якутович. К., 1968; Георгій Малаков. К., 1974; Тема–ідея–образ. Тенденції розвитку сучасного українського образотворчого мистецтва. 1945– 1972. К., 1975; Художник. Мистецтво. Час: Зб. вибраних автор. мистецтвознавчих статей. К., 1982; Крізь віки. Київ в образотворчому мистецтві 12–20 століть. Живопис. Графіка. К., 1982 (співавтор); Український живопис. Володимир Сидорук. 1925–1997. Повернення майстра: Альбом. К., 2001 (співавтор).
Завантажити статтю
Людина 
