БЕ́ЛШЕВІЦА Візма (Belševica Vizma; справж. — Елсберґа; Elsberga; 30. 05. 1931, Риґа — 06. 08. 2005, там само) — латиська письмен­ниця, пере­кладачка. Член СП Латвії (1958), Латис. ПЕН-клубу (1988), почес. чл. Латис. АН (1990). Закін. Літ. ін­ститут у Москві (1961). Автор поет. зб. «Zemes siltums» («Тепло земне», 1959), «Jūra deg» («Море горить», 1966), «Gadu Gredzeni» («Річні кільця», 1969), «Madarās» («Буркун-зілля», 1976), «Kamola tinçja» («Мотальниця клубка», 1981), «Dzeltu jaiks» («Пора жовті­н­ня», 1987) та ін. Вірші Б. по­значені філос. глибиною, історизмом мисле­н­ня, нар.-поет. баче­н­ням природи і людини в навколишньому світі. Книги оповідань «Kikuraga stāsti» («Оповіда­н­ня Кікураґа», 1965), «Nelaime mājās» («Нещастя в дім», 1979); дит. пʼєси «Celš uz pasakas» («Дорога в казку», 1985) та ін. Працювала сценаристкою. Пере­кладала твори Е. Гемінґвея, Е. По, М. Твена, А. Данте, В. Шек­спіра, Р. Кіплінґа, Т. Еліота, О. Пушкіна. З укр. письмен­ників — поезії М. Він­грановського, І. Драча, Л. Костенко, В. Коротича, писала перед­мови до їхніх книжок. За­знавала цензур. утисків і пере­слідувань, зокрема й за звʼязки з укр. «шістдесятниками» та дисидентами. Укр. мовою окремі твори Б. пере­клали І. Драч, В. Коротич, В. Лучук, О. Новицький, А. Шпиталь, З. Коваль. Б. — автор істор. поеми «Uzraksti uz laukas “Livonas chronikas”» («Написи на полях “Лівонської хроніки”», 1969), що була заборон. до 1990 за певні паралелі між подіями 12 ст. й рад. окупацією 1940. Усі твори Б. опубл. у Ризі.