Бем Альфред Людвиґович
БЕМ Альфред Людвиґович (23. 04 (05. 05). 1886, Київ — травень 1945, Прага) — літературознавець, археограф, бібліограф. Навч. в Університеті св. Володимира в Києві (1906–07), закін. С.-Петербур. університет (1912). Від 1908 працював у С.-Петербур. АН над вивченням архіву Л. Толстого, від 1916 — пом. бібліотекаря 1-го відділ. б-ки РАН, згодом — рукопис. відділу; редагував зб. «Толстой. Памятники творчества и жизни» ([вып.]1, Петроград, 1917; 1923). Член ради товариства Толстов. музею у Петрограді, Рос. бібліол. товариства, Істор.-літ. товариства в Києві. Один із упорядників і співред. академ. бібліографії «Обозрение трудов по славяноведению» (С.-Петербург, вып. 1, 1913; вып. 2, 1914; вып. 3, 1914, усі — за 1912; праці з українознавства за 1911–13 виходили окремими покажчиками, вип. за 1913 був підготовл. і набраний, але не вийшов). У співавт. з В. Срезневським уклав каталог «Издания церковной печати времени императрицы Елисаветы» (Петроград, 1914). У 1910 провадив дослідн. роботу як археограф у архіві та б-ках Києво-Печер. лаври та Михайлів. монастиря. Автор публікацій з питань бібліології, бібліотекознавства та бібліографії у київ. часописах. Після більшов. перевороту переїхав до Києва. Учасник з’їзду діячів преси (1918), один з організаторів Практ. академії живої російської мови. У травні– жовтні 1918 брав участь в укр.-рос. переговорах про повернення в Україну музей. та архів. цінностей. Разом з О. Єлачичем та І. Левичем організував Київ. бюро друку й газет. вирізок для збору інформації з громад.-політ., екон. та ін. питань для преси та громад. організацій України. Друкувався у київ. часописах («Куранты», «Наши дни», «Киевская жизнь»). 1920 емігрував, від 1922 — у Празі. Викладав у Карловому університеті та пед. інституті. У 20–30-х рр. виступав як літ. критик і публіцист. Особливу наук. цінність становлять розвідки Б., присвяч. творчості Ф. Достоєвського. 1945 Б. заарешт. рад. карал. органами й розстріляний у Празі. За ін. версіями — помер у поїзді під час етапування чи в камері слідства на Луб’янці (Москва).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Російська книжкова палата // Книжк. вістн. 1919. Кн. 2; Обзор изданий педагогических статей Л. Н. Толстого. Приложения: статья Л. Н. Толстого в книжке «Ясной Поляны за январь [1862 г.]» // Толстой. Памятники творчества и жизни. Москва, 1920. [Вып.]2; Лекции по истории древней русской литературы. Прага, 1923; План новой реформы советской школы второй ступени. Прага, 1924; У истоков творчества Достоевского. Прага, 1936; «Фауст» в творчестве Достоевского. Прага, 1937; О Пушкине. Уж., 1937; Достоевский: Психоаналит. этюды. Прага, 1938; Церковь и русский литературный язык. Прага, 1944; Письма о литературе. Прага, 1996.
Рекомендована література
- К убийству проф. А. Л. Бема // Новый журн. 1984. Кн. 154;
- Струве Г. Русская литература в изгнании. Изд. 3-е. Париж; Москва, 1996;
- Кот С., Нестуля О. Українські культурні цінності в Росії: Перша спроба повернення. 1917–1918. К., 1996;
- Толстой И. Судьба интеллигента: К 110-летию Альфреда Бема // Рус. мысль. 1996, 21– 27 нояб.