БЕН-АММІ́ Мордехай (справж. — Рабинович Марк Якович; 1854, с. Верхівка, нині Тростянец. р-ну Вінн. обл. — 1932, Тель-Авів) — прозаїк, публіцист, громадський діяч. Навч. в Одес. університеті. Студентом на­друкував ст. «О необходимости специальных учебников рус­ского языка для еврейских школ» // «Рас­свет», 1881, № 7. Погроми 1882 різко загострили нац. почу­т­тя Б.-А., він ви­ступив одним з організаторів євр. само­оборони в Одесі, в тому ж році ви­їхав у Париж для пере­говорів про становище євр. біженців. 1882–87 жив у Женеві. 1887–1905 — в Одесі, 1890 при­мкнув до «» («Ховевей Ціон», рух палестинофільства, пере­двісник сіонізму), а згодом — до сіоніст. руху. Брав активну участь у роботі сіоніст. кон­гресів. 1905–23 знову мешкав у Женеві, звідки 1923 пере­їхав до Палестини. Писав пере­важно російською мовою. Автор повісті «Детство» (ж. «Восход», 1902–05), нотаток «Поездка в Литву» (там само, 1894) та «Глас из пустыни» (там само, 1900–01), повісті «» («Ніч у містечку», 1909), творів для дітей, крит.-літ. нарисів. Оповіда­н­ня Б.-А. пере­клад. на ідиш, іврит, нім. і франц. мови. Осн. тема творчості Б.-А. — психологія «містечкового» єврея. Йому властиве глибоке зна­н­ня побуту й духов. життя мешканців «межі осілості».