Бенедиктсен Оґе Меєр

БЕНЕДИ́КТСЕН Оґе Меєр (Benediktsen Aage Meyer; 1866 — 1927) — данський письменник. Здійснив численні подорожі по Сх. Європі, Балканах, Малій Азії, Вірменії тощо. Осн. зацікавленням Б. було вивчення історії та мов пригнобл. народів. На цю тему написані такі його праці: «Et Folk der vaagner» («Народ, що прокидається») про литовців, «Det islandske Folk Historie» («Історія ісландського народу»), «Armenien, et Folksliv og Kamp gennem to Aartusinder» («Вірменія, життя і боротьба народу протягом двох тисячоліть»; усі — 1925). Б. був ознайомл. з історією та культурою України. 1894 в «Salmonsens Konversationslexikon» («Енциклопедичному словнику Сальмонсена») вміщено його велику статтю про Т. Шевченка, в якій переказано біографію поета, дано оцінку йому як художникові й докладно розглянуто його поезію, відзначено її високу художню вартість, ту вагу, яку вона мала для українського народу, названо часописи, де з’явилися відгуки на вихід у світ «Кобзаря» та ін. видань його творів. Перу Б. належить також велика стаття про нову укр. літературу в 6-том. «Ilustreret Verdenslitteraturhistorie» («Ілюстрованій історії світової літератури») у розділі «Slavisk Litteratur» («Слов’янська література», 1901), де розглянуто укр. літературу, починаючи від І. Котляревського до кінця 19 ст. Це перша у всій Скандинавії й досі єдина така велика стаття про укр. літературу 19 ст.

Завантажити статтю