Бен Метір

БЕН МЕТІ́Р (Beni Matir) — селище біля містечка Аїн Драгам у пів­нічно-західній частині Тунісу по­близу арабського кордону. У Б. М. 1947–56 існувала укр. громада, що складалася з поселенців із таборів депортованих в Австрії та Німеч­чині (Туніс був під протекторатом Франції). Інж.-будівельник С. Тимʼяк у червні 1947 уклав угоду з франц. фірмою «Кампенон-Бернар» про виїзд укр. фахівців і робітників, які пере­бували в таборах депортованих, на будову греблі в Тунісі. Для них перед­бачалося створити окреме приміще­н­ня. 1947–48 до Б. М. прибуло 285 українців, серед них жінки і діти. Спочатку укр. групою керувала тех. рада у складі С. Тимʼяка (голова), М. Маслова, В. Петрачека і Й. Роніша, а згодом оформилася Укр. громада в Тунісі з управою, що обиралася. Її головами були С. Тимʼяк, П. Татарчук, І. Федів, П. Гордійчук, А. Пашковський. У Б. М. роз­винулося укр. реліг. й культурне життя. 1949 тут пере­бував укр. катол. священик С. Чехівський, пізніше при­їжджали укр. священики з Риму та Франції. Діяли церк. рада, культ.-осв. комісія, чол. і мішаний хори, танц. група, оркестр, драм. гурток, нар. школа й дитсадок (1948 було 50 дітей до 16 р.), Пласт, СУМ, СВУ, жін. секція, ко­оператив «Взаємна поміч» та допомоговий «Су­спільний фонд», який спільно з фірмою утримував укр. лікаря І. Мусійчука та медсестру. Добре зорганізована укр. громада Б. М., крім задоволе­н­ня влас. потреб, популяризувала укр. культуру та укр. справу серед насел. Тунісу. Греблю на річці Уед-ель-Ліль і штучне озеро для по­стача­н­ня води до Тунісу закінчено 1954. Унаслідок ви­їзду українців громада в Б. М. припинила існува­н­ня 1956.

Завантажити статтю