Бенюк Міхай

БЕНЮ́К Міхай (Beniuc Mihai; 20. 11. 1907, с. Себіш, повіт Арад, Румунія — 24. 06. 1988, Бухарест) — румунський письменник і громадський діяч. Акад. Румун. АН (1955). Державна премія Румунії (1954). Закін. ліцей у м. Арад (1928) та філос. факультет Клузького університету (1932). До 1946 — на викладац. роботі, згодом радник з питань культури Посольства Румунії в Москві (1946–48). Голова СП Румунії (1949–64), проф. Бухарест. університету (1966). У зб. «Cântece de pierzanie» («Пісні загибелі», 1938), «Cântece noi» («Нові пісні», 1940; обидві — Сігішоара), «Poezii» («Поезії», 1943), «Oraşul pierdut» («Втрачене місто», 1944; обидві — Бухарест) утверджував поезію активного соц. звучання, засуджував фашизм і його злочинну війну проти СРСР, вітав перемогу Рад. Союзу. Наступні зб. — «Un om aşteaptă răsăritul» («Людина чекає світанку», 1946), «Steaguri» («Прапори», 1953), «Mărul pe lângă drum» («Яблуня при дорозі», 1954), «Călător prin constelaţii» («Мандрівник крізь сузір’я»), «Inima bătrânului Vezuv» («Серце старого Везувія», обидві — 1957), «Cântecele inimii» («Пісні серця»), «Materia şi visele» («Матерія і мрії»; обидві — 1960), «Culorile toamnei» («Кольори осені», 1962; усі — Бухарест), «Etape» («Етапи», Клуж, 1971), «Focuri de toamnă» («Осінні вогні», 1974), «Patrulă de noapte» («Нічний патруль», 1975), «Ţara amintirilor» («Країна спогадів», 1976; усі — Бухарест) та ін. відображають життя повоєнної Румунії. Автор романів «Pe muche de cuţit» («На вістрі ножа», 1959), «Dispariţia unui om de rând» («Зникнення простої людини», 1963), «Explozie inăbuşită» («Приборканий вибух», 1971), п’єс «În Valea Cucului» («У селі Валя Кукулуй», 1989; усі — Бухарест) і «Întoarcerea» («Повернення», 1960). Важливе місце в доробку письменника займають публіцистика, есе, виступи в пресі. Це кн. «Despre poezie» («Про поезію», 1953), «Meşterul Manole» («Майстер Маноле», 1957), «Poezia noastră» («Наша поезія», 1957), «Un bătrân către un tânăr cărturar» («Старий до молодого книжника», 1973; усі — Бухарест) тощо. Проявив себе як талановитий перекладач зі світ. літ-ри. Переклав румун. мовою «Слово о полку Ігоревім», низку творів О. Пушкіна, С. Єсеніна, Ґ. Аполлінера та ін. Написав передмову до румун. вид. «Кобзаря» Т. Шевченка (Бухарест, 1963) у перекладах В. Тулбуре. 1964 приїжджав в Україну, виступав з промовою на Міжнар. форумі діячів культури, присвяч. 150-річчю з дня народження Т. Шевченка. Укр. мовою окремі твори Б. переклали М. Ґресіяну, М. Сингаївський, Т. Севернюк.

Завантажити статтю