БЕРГ Лев Семенович (02(14). 03. 1876, м. Бендери, нині Молдова — 24. 12. 1950, Ленін­град, нині С.-Петербург) — гео­граф, біо­лог. Доктор гео­графії (1909, без захисту дис.). Академік АН СРСР (1946). Сталінcька премія (1951, посмертно). Заслужений діяч науки РРФСР (1934). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. університет (1898). У 1904 — 13 працював у Зоол. музеї С.-Петербур. АН; 1914–18 — проф. Моск. с.-г. ін­ституту, від 1916 — Петро­град. університету. 1918 був одним із організаторів Геогр. ін­ституту (1925 реорганіз. у геогр. факультет Ленінгр. університету), де очолював каф. фіз. гео­графії до 1950. Одночасно працював у Держ. гідролог. ін­ституті (1918–30), Ін­ституті дослід. агрономії (згодом Ін­ститут рибного господарства, 1922–34), Ін­ституті зоології АН СРСР (1934–50). У 1940–50 — президент Геогр. товариства СРСР. Наукові дослідже­н­ня у галузі кліматології, геоморфології й палеогео­графії, фіз. гео­графії, історії геогр. науки, іхтіології, лімнології, гідробіо­логії. 1912–13 проводив фіз.-геогр. дослідж. в Черніг. губ., на основі яких висунув (1916) ґрунтовну теорію походже­н­ня лесу. Спростував теорію «усиха­н­ня Землі», ви­вчав пита­н­ня впливу клімату на роз­виток рельєфу, ґрунтів, тварин. і рослин. світу. Створив уче­н­ня про геогр. ландшафти (1931). Роз­винув ідеї В. Докучаєва про природні зони, дав характеристику природ. зон на тер. СРСР.