БЕРГЕЛЬСО́Н Давид Рафаїлович (31. 07 (12. 08). 1884, с. Охрімове, нині Сарни Монастирищен. р-ну Черкас. обл. — 12. 08. 1952, Москва) — класик єврейської літератури, прозаїк, публіцист, драматург. Батько Б. належав до найбагатших людей в Умані та її околицях, був дуже освіч. людиною, в його салоні збиралися не лише високоосвічені євреї, а й багаті поміщики та чиновники. Одержав освіту в хедері та світську. Ще під­літком багато читав на івриті та рос., навіть почав писати цими мовами, але в подальшому писав лише мовою ідиш. 1909 влас. коштом видав у Варшаві мовою ідиш повість «» («Довкола вокзалу»), в центрі якої дрібний комерсант-невдаха; завдяки цьому творові автор посів центр. місце в тогочас. євр. літ-рі. За рік опублікував оповіда­н­ня «» («Глухий»). Критики вбачали у творах Б. плідний вплив франц. психол. прози 19 ст. та вважали його засн. ім­пресіоністич. стилю в літературі мовою ідиш. Образ людини повітря про­йшов через кілька творів Б., серед яких чи не найкращий — («По всьому», 1913; в укр. перекл. був вид. у Києві 1928 під на­звою «Міреле»), що описував трагічну історію талановитої й вродливої Мірл. В умовах УНР Б. брав активну участь у євр. культурному житті, особливо в Києві. Він був одним із дир.-засн. у Києві Євр. культур-ліги (1917), яка за­ймалася пропагандою євр. культури, редактором літ. збірників «» («Своє», 1918) і «» («Схід», 1919; обидва — Київ). На поч. 1921 емігрував до Берліна, де спів­працював з г. («Вперед»). 1925 організував ж. «» («В упряжці»), в якому закликав євр. інтелігенцію «тягнути воза революції». Тут він написав роман «» («Міра справедливості», К., 1921), зб. оповідань «» («Бурхливі дні», К., 1927; укр. перекл. — О., 1930), що описували трагічні події 1918–20, а також драму («Зверху і знизу») про євр. життя напередодні подій 1905. Повіривши в гуман­ні гасла більшовиків, Б. повернувся 1929 з еміграції, а 1934 оселився у Москві. Писав нариси, оповіда­н­ня, в яких роз­кривав психологію людини в нових соц. умовах — «» («Бір­обіджанці», 1934), «» («Крок за кроком», 1938). У 1932–40 написав роман «» («На Дні­прі», т. 1–2, Москва, 1947–48) про життя і боротьбу євр. мас на поч. 20 ст. У 1940-х рр. Б. написав нариси про героїзм захисників Вітчизни «» («Нові оповіда­н­ня», Москва, 1947), істор. пʼєси «» («Принц Реувейні», Нью-Йорк), «» («Олександр Бараш», обидві — 1946) і повість «» («Два світи»). 1949 Б. заарешт. у звʼязку зі справою «Євр. антифашист. комітету», чл. якого він був, і 1952 роз­стріляний. Реабіліт. посмертно.