Берда
БЕ́РДА – річка у Куйбишевському й Бердянському районах Запорізької області. Бере початок на Пд. Сх. від залізнич. ст. Більманка, у межах Приазовської височини. Довж. 130 км, пл. бас. 1750 км2. Назва походить від старослов’ян. «Б.» – гора, підгірок, підвищення. Верхні дві третини річк. долини характеризуються вузькими каньйоно- та трапецієподібними формами, невеликими водоспадами, кам’янистими розсипами, високою стрімкістю течії, різким коливанням рівня води. Нижня частина долини широка, заболочена, з багатьма озерами. Річк. долина завширшки до 3 км, глиб. 50– 75 м. Шир. заплави до 500 м, річища – 10 м. Похил річки 2,1 м/км. Притоки: ліві – Більманка, Грузька, Грузенька, Каратюк, Темрюк, Каратиш, Водяна, права – Берестова. Живлення ґрунтове й снігове. Характерні весняні повені. Стік осн. русла зарегульований ставками і Бердянським водосховищем. Воду використовують для госп. потреб. У річк. долині розробляються поклади графіту, граніту й каоліну. Місце зростання цінних і рідкіс. видів рослин (ковили Лессінґа, волосистої, української, костриці валлійської, реліктових видів папороті). Б. є своєрідним коридором, що сполучає мор. узбережжя та Приазовську низовинну рівнину з Приазовською височиною, сприяє міграції та розселенню диких рослин і тварин, виносу шкідливих речовин із території водозбір. басейну.
В. П. Воровка