Бердичевський Миха-Йосеф
БЕРДИЧЕ́ВСЬКИЙ
Миха-Йосеф (; псевд. Миха-Йосеф Бін-Ґоріон —
; 19. 08. 1865, с-ще Меджибіж Поділ. губ., нині смт Летичів. р-ну Хмельн. обл. — 18. 11. 1921, Берлін) — єврейський прозаїк, публіцист. Отримав традиц. євр. реліг. виховання, але в ранньому віці захопився письменниками Гаскали (Просвітництва). Навч. у Бреслав. університеті (Німеччина, нині Вроцлав, Польща; від 1890). Від 1892 жив у Берліні, працював стоматологом. Збирав та обробляв євр. нар. легенди; низку оригінал. досліджень та есе присвятив юдаїзму і християнству. Автор понад 150-ти оповідань мовою іврит, низки новел на ідиші та кількох творів нім. мовою. Осн. теми творчості — життя євр. містечок Сх. Європи в останні десятиріччя 19 ст. та життя студентів-євреїв у містах Центр. і Зх. Європи. Б. — один із найяскравіших представників нової іврит. літ-ри. В його творах втілене подвійне ставлення до традиц. юдаїзму та європ. культури. Б. виступав проти традиц. євр. реліг. виховання, пропагував необхідність засвоєння євр. культурою заг.-люд. цінностей, закликав подолати прірву між приписами юдаїзму та живим життям. Водночас знаходив у євр. нар. творчості, Біблії, хасидизмі і фольклорі євр. містечка невичерп. потік життєвих сил та велич морал. підвалин. Автор збірок публіцист. статей, повістей
(«Два табори», 1899) та «
» («Нісенітниця», 1900), кн. «
» («З близького минулого», 1909; усі — Варшава), зб. легенд «
» («Із скарбів Аґади», Берлін, 1913–14, т. 1–2), зб. есе «
» («На полі літератури», 1921), зб. оповідань
(«Поза блідістю», 1922–23; обидві — Ляйпциґ), а також філос. студій щодо взаємозв’язків між етикою та естетикою. Видано повне зібрання творів Б. у 20-ти т. (Берлін, 1921–25), зб.
(«Ідиш-твори від далекого родича», Берлін, 1924) та «
» («З джерела Ізраїлю», у 5-ти т., Тель-Авів, 1939–45).
Рекомендована література
- S. Werses. M. J. Berdiczewski as a Yiddish writer // Micha Josef Bin-Gorion [Berdiczewski]. Yiddish works of a distant relative. Jerusalem, 1981.