Берегівське родовище поліметалевих руд

Визначення і загальна характеристика

БЕ́РЕГІВСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ПОЛІМЕТАЛЕ́ВИХ РУД  — поклади поліметалевих руд. Знаходиться в межах Берегів. нагір’я (Берегів. р-н Закарп. обл.). За станом розвіданості відоме як Берегів. рудне (золото-поліметалічне) поле. На різних ділянках та різних глибинах у межах ділянок виявлені окремі родовища й рудопрояви самородного золота та золото-поліметалічних руд. Найбільш розвіданим є Мужієвське родовище самородного золота на г. Велика Берегівська на Пн. Зх. від с. Мужієве (Берегів. р-н Закарп. обл.) в зоні Чоп–Берегове–Бая-Марської зони розломів, що простежується в ланцюзі тектоно-магматич. підняттів, або блоків (зокрема Берегівський блок, сформов. у сарматський час неогену). Він є локал. неоднорідною вулкано-плутонічною рудоконтролюючою структурою, яка представлена Зх.-Берегів. штоком граніт-порфірів та відгалуженими від нього лаколітами й маарами туфізитів, що є рудовмісними й рудоконтролюючими. Мужієвський маар розташ. у центр. частині родовища й чітко виділяється в рельєфі та морфоструктурі як кратер вибуху (діаметр бл. 330 м, глиб. понад 75 м). Золоторудні тіла приурочені переважно до периферій. частини кільця маару та мережі радіал. і кільц. розломів, що контролюють тіла вторин. кварцитів із брекчієподіб. і прожилково-вкрапленою текстурами. Це низькотемпературні приповерхневі магмо-гідротермал. утворення, в яких самородне золото асоціює з кварцом, халцедоном, баритом, алунітом, каолінітом та цеолітами. Крім того, в сучас. глинисто-піщаних і грубоуламкових відкладах схилового ряду самородне золото розсипне. Золото-поліметалічні поклади на найбільших глибинах представлені кварц-сульфідною золото-поліметаліч. асоціацією й приурочені до граніт-порфирового штоку. Перспективи Берегівського рудного поля на золото й поліметали значні й можуть бути розширені за рахунок розвідування нових ділянок.

Завантажити статтю