Берегівське родовище поліметалевих руд

БЕ́РЕГІВСЬКЕ РОДО́ВИЩЕ ПОЛІМЕТАЛЕ́ВИХ РУД — поклади поліметалевих руд. Знаходиться в межах Берегів. нагірʼя (Берегів. р-н Закарп. обл.). За станом роз­ві­даності ві­доме як Берегів. рудне (золото-поліметалічне) поле. На різних ділянках та різних глибинах у межах ділянок виявлені окремі родовища й рудо­прояви самородного золота та золото-поліметалічних руд. Найбільш роз­ві­даним є Мужієвське родовище самородного золота на г. Велика Берегівська на Пн. Зх. від с. Мужієве (Берегів. р-н Закарп. обл.) в зоні Чоп–Берегове–Бая-Марської зони роз­ломів, що простежується в ланцюзі тектоно-магматич. під­нят­тів, або блоків (зокрема Берегівський блок, сформов. у сарматський час неогену). Він є локал. неоднорідною вулкано-плутонічною рудоконтролюючою структурою, яка пред­ставлена Зх.-Берегів. штоком граніт-порфірів та від­галуженими від нього лаколітами й маарами туфізитів, що є рудовмісними й рудоконтролюючими. Мужієвський маар роз­таш. у центр. частині родовища й чітко виділяється в рельєфі та морфо­структурі як кратер вибуху (діаметр бл. 330 м, глиб. понад 75 м). Золоторудні тіла приурочені пере­важно до периферій. частини кільця маару та мережі радіал. і кільц. роз­ломів, що контролюють тіла вторин. кварцитів із брекчієподіб. і прожилково-вкрапленою текс­турами. Це низькотемпературні приповерх­неві магмо-гідротермал. утворе­н­ня, в яких самородне золото асоціює з кварцом, халцедоном, баритом, алунітом, каолінітом та цеолітами. Крім того, в сучас. глинисто-піщаних і грубоуламкових від­кладах схилового ряду самородне золото роз­сипне. Золото-поліметалічні поклади на найбільших глибинах пред­ставлені кварц-сульфідною золото-поліметаліч. асоціацією й приурочені до граніт-порфирового штоку. Пер­спективи Берегівського рудного поля на золото й поліметали значні й можуть бути роз­ширені за рахунок роз­відува­н­ня нових ділянок.

Завантажити статтю