Берегова зона моря
БЕРЕГОВА́ ЗО́НА МО́РЯ — смуга суходолу та прибережної частини морського дна, де під впливом гідрологічних, геоморфологічних, антропогенних та інших факторів формується сучасна берегова лінія. Осн. складові Б. з. м.: берег, підводний схил, прибійна зона. Верхня межа Б. з. м. лежить біля підошви підвод. схилу. В межах України довж. берегів Чорного м. 1628 км, Азовського м. — 1207 км. Нижня межа Б. з. м. Чорного м. лежить на глиб. від 3–5 м у верх. частині Каркінітської затоки до 13–16 м біля підніжжя пд. берегів Крим. п-ова; Азовського м. — на глиб. 4–7 м. Характер Б. з. м. в межах України зумовлений взаємодією хвильових процесів та структурно-геоморфол. будови узбережжя на фоні голоценової трансгресії морів. На сучас. етапі переважають мех. процеси розвитку берег. форм рельєфу й переміщення прибереж. наносів. Вони визначаються впливом еолових процесів на піщаних акумулятив. берегах, біоген. процесів — у межах заток і бухт, гідрогеол. факторів і карсту — на абразійних берегах. Великого значення набувають заходи охорони природи в межах Б. з. м., спрямовані на збереження земел., рекреац., біол. ресурсів на берегах і підводному схилі Чорного та Азовського морів.
Рекомендована література
- Зенкович В. П. Основы учения о развитии морских берегов. Москва, 1962;
- Шуйский Ю. Д. Типы берегов земного шара (анализ классификаций). О., 1979;
- Морская геоморфология: Терминол. справоч. Береговая зона: процессы, понятия, определения. Москва, 1980;
- Береговая зона моря. Москва, 1981;
- Шуйский Ю. Д. Проблемы исследования баланса наносов в береговой зоне морей. Ленинград, 1986.
Фотоілюстрації
