Берегова зона моря

БЕРЕГОВА́ ЗО́НА МО́РЯ — смуга суходолу та прибережної частини морського дна, де під впливом гідрологічних, геоморфологічних, антропоген­них та інших факторів формується сучасна берегова лінія. Осн. складові Б. з. м.: берег, під­водний схил, прибійна зона. Верх­ня межа Б. з. м. лежить біля пі­дошви під­вод. схилу. В межах України довж. берегів Чорного м. 1628 км, Азовського м. — 1207 км. Нижня межа Б. з. м. Чорного м. лежить на глиб. від 3–5 м у верх. частині Каркінітської затоки до 13–16 м біля під­ніж­жя пд. берегів Крим. п-ова; Азовського м. — на глиб. 4–7 м. Характер Б. з. м. в межах України зумовлений взаємодією хвильових процесів та структурно-геоморфол. будови узбереж­жя на фоні голоценової транс­гресії морів. На сучас. етапі пере­важають мех. процеси роз­витку берег. форм рельєфу й пере­міще­н­ня прибереж. наносів. Вони ви­значаються впливом еолових процесів на піщаних акумулятив. берегах, біо­ген. процесів — у межах заток і бухт, гідрогеол. факторів і карсту — на абразійних берегах. Великого значе­н­ня набувають заходи охорони природи в межах Б. з. м., спрямовані на збереже­н­ня земел., рекреац., біол. ресурсів на берегах і під­водному схилі Чорного та Азовського морів.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю