Бережливість

БЕРЕЖЛИ́ВІСТЬ — риса особистості, яка виявляється в усві­домлен­ні цін­ностей навколишнього світу і себе в ньому, що реалізується в ощадливості і доцільності їх викори­ста­н­ня. У структурі особистості Б. повʼязана з повагою до результатів праці ін. людей, власної праці, усві­домле­н­ням непо­вторності та невід­новлюваності природних, культур. цін­ностей, часу їх існува­н­ня та жит­тєвого часу людини. Б. забезпечує збереже­н­ня та пере­дава­н­ня з поколі­н­ня в поколі­н­ня на­дбань духов. та матеріал. культури, які водночас є носіями істор. памʼяті сімʼї, нації, людства. Психол. межі вияву Б. ви­значаються усві­домле­н­ням кінцевої мети, що реалізується в жит­тєвому сенсі оберіга­н­ня, охорони, заощадже­н­ня, пильнува­н­ня, утримува­н­ня як певних духовно-інтелектуал. або матеріал. цін­ностей, так і самого себе, ін. людей, обʼєктів живої й неживої природи. Стійкість Б. встановлюється за її процесуал. виявами в онтогенезі: на ран­ніх етапах, зокрема від народже­н­ня до юнацького віку, вияви Б. мають, як правило, парціал. характер, а в зрілому й літньому віці набувають концентрич. цілісності. В між­особистісних взаєминах Б. сприяє встановлен­ню й під­тримуван­ню стану сусп. рівноваги, реалізації морал. засад справедливості. Ощадливість, яка суперечить сусп. доцільності й цим виходить за межі прийнятної для даного соціуму морал. норми, ви­значається як жадібність.