Береза Картузька
БЕРЕ́ЗА КАРТУ́ЗЬКА (Бяроза Картуская) — місто в Західній Білорусі на правому березі р. Ясельда. Нині м. Береза, райцентр Брест. обл. Розташ. на укр.-білорус. етногр. пограниччі. Насел. 26 тис. осіб (1992). Відома від 1477 як село. Від 1521 належить до Кобрин. пов., від 1629 — містечко. 1648–89 збудовано монастир картезіанців, зруйнов. 1706 Карлом ХІІ. У складі Рос. імперії входила до Пружан. пов. 1908–15 у Б. К. діяв самодіял. укр. театр, що ставив укр. водевілі, 1922–35 — філія «Просвіти». 1934–39 тут діяв польс. концтабір для політв’язнів, створ. за розпорядженням президента Польщі І. Мосціцького після вбивства міністра внутр. справ Б. Пєрацького. У таборі ув’язнювали без суд. вироку за наказом адм. влади на 3 місяці (строк часто продовжували). Більшість в’язнів були українцями, зокрема чл. ОУН, комуністами та ін. 1934 в таборі перебувало 200 осіб, влітку 1939 — бл. 3 тис. осіб, у вересні 1939 — бл. 7 тис. осіб (4,5 тис. українців). Містився він у старих військ. казармах, вирізнявся особливо жорстоким режимом. До в’язнів застосовували тортури. Табір був під безпосеред. наглядом К. Бернацького-Костека. 18 вересня 1939 припинив існування.
Рекомендована література
- Макар В. Береза Картузька: Спомини в 1934–35 рр. Торонто, 1956;
- Лев М. Береза Картузька // Жовтень. 1986. № 3;
- Гоцький В. Береза Картузька // Біль: Альбом. Л., 1991. Вип. 2.
Завантажити статтю
