Березнегувате

БЕРЕЗНЕГУВА́ТЕ  — селище міського типу Миколаївської області, райцентр. Знаходиться в долині р. Висунь, за 103 км на Пн. Сх. від обл. центру та за 13 км від залізнич. ст. Березнегувата. Площа 3 км². Насел. 7796 осіб (2001, складає 94,2 % до 1989): українців — 78,3 %, росіян — 11,8 %, мешкають також білоруси, євреї, молдавани. Заснували 1787 колишні запорозькі козаки. 1795 сюди прибули селяни-втікачі з Чернігівщини, Полтавщини, пізніше в Б. переселили засуджених учасників антифеод. повстання з Поділ., Волин., Київ. та ін. губерній. 1788 за наказом Г. Потьомкіна в гирлі р. Інгул закладено суднобуд. верф, на якій працювали жителі 6-ти приписаних до адміралтейства поселень держ. селян, зокрема й Б. 1861 Б. підпорядковано Микол. військ. губернаторові. 1877 стає посадом Херсон. губ. 1887 у Б. було 939 дворів і 4700 жит., 23 торг. підприємства і 59 дрібних ремісничих майстерень ковалів, кравців, шевців. У січні 1918 встановлено рад. владу. Наприкінці 1918 Б. разом з навколиш. селами захопили війська Антанти, у серпні 1919 — денікінці. 1921 створено 2 с.-г. артілі, 1930 — МТС. 13 серпня 1941 смт було окуповане, 1944 звільнене внаслідок Березнегувато-Снігурів. наступал. операції 3-го Укр. фронту. Осн. підприємства: ВАТи — «Березнегуватська райагропромтехніка», «Березнегуватський сирзавод». Діють 3 заг.-осв. шк., СПТУ, 2 дитсадки, центр. рай. лікарня, рай. Будинок культури, 2 центр. б-ки (для дорослих та дітей), муз. шк., дит. вокал. ансамбль «Горлиця», дит. нар. танцювал. колектив «Дружба», вокал. студія «Камертон»; істор. музей; стадіон, ДЮСШ, парк відпочинку, спортивний клуб «Досконалість». Є готель, відділ. 3-х банків. Реліг. громади: УПЦ МП, незалежна християн. церква «Живе слово» та адвентисти сьомого дня. Уродженці Б.: Г. Рябенький — лауреат Держ. премії (за вдосконалення процесів суднобудування), Л. Кальман — лауреат Держ. премії (за розробку нової технології в хім. промисловості). Пам’ятки архітектури: Воскресенська церква (1850– 80), садибний будинок (1860–70), земська лікарня (1898–1901), синагога (1910). У Б. встановлено меморіали воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни, та на місці розстрілу підпільників.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю