Береславський Микола Олександрович
Визначення і загальна характеристика
БЕРЕСЛА́ВСЬКИЙ Микола Олександрович (18. 05. 1924, с. Новоспасівка, нині Осипенко Бердянського р-ну Запорізької обл. — 12. 08. 2006, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — учасник національно-демократичного руху 1960–70-х рр. Під час 2-ї світової війни був вивезений до Німеччини, звідки двічі тікав. У 1943–45 навчався в Українській господарській академії у Чехо-Словаччині, 1945–47 — у радянській армії. У 1949–53 навчався у Бердянському та Сталінському (нині Донецьк) педагогічних інститутах. У 1960-х рр. поширював інформацію про масові арешти й переслідування української інтелігенції, писав до вищих урядових інстанцій, протестуючи проти порушень законів і прав людини. 10 лютого 1969 року вирішив здійснити біля пам’ятника Т. Шевченкові в Києві акт самоспалення на знак протесту проти русифікації. Одягнувши транспаранти «Боріться за законні права української мови!», «Волю діячам української культури!», почав виголошувати промову, але його затримали й відвезли до КДБ. 30 травня 1969 року Береславського засуджено до 2,5 років позбавлення волі у таборах суворого режиму. Покарання відбував у Мордовії. Звільнений у 1971. За кордоном опубліковано праці «Хто винен?», «Куди йдемо?», «Мовні проблеми треба вирішувати справедливо», «Хто і як установлював радянську владу в Україні» та ін. Мешкав у Дніпропетровську (нині Дніпро).
Рекомендована література
Завантажити статтю
