Кофман Роман
КО́ФМАН Роман (Аврам Ісакович; 15. 06. 1936, Київ) – диригент, скрипаль, композитор, педагог. Професор (1995). Народний артист України (2003). Міжнар. премія «Echo klassik-2007» за найкращий запис класич. музики. Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2011). Навч. у Новосибір. консерваторії (РФ, кл. скрипки В. Португалова), закін. Київ. консерваторію (1961, кл. скрипки; 1971, кл. оперно-симф. диригування). 1955–57 – арт. Горьков. симф. оркестру (нині м. Нижній Новгород, РФ), 1958 – Театру муз. комедії, 1961–63 – Укр. радіо; 1963–66 – концертмейстер Камер. оркестру; 1966–78 – концертмейстер і диригент Держ. ансамблю танцю УРСР. Від 1978 – у Нац. муз. академії України (усі – Київ): від 1994 – професор кафедри оперно-симф. диригування. Водночас від 1990 – гол. диригент і худож. кер. Київ. камер. оркестру; 1991–93 – гол. диригент Сеул. симф. оркестру, 1992–93 – Донец., 1998–2000 – Помор. ім. І.-Я. Падеревського (м. Бидґощ, Польща) філармоній; 2003–07 – худож. кер. і гол. диригент Бетговен. оркестру, гол. диригент Опер. театру (обидва – Бонн). Диригує вітчизн. й зарубіж. оркестрами у різних містах Австрії, Італії, Канади, Мексики, Нідерландів, США. Організатор серій філармоній. концертів «Роман Кофман та його друзі» за участі видат. виконавців світу. Брав участь у виконанні низки прем’єр. творів укр. композиторів. Має записи на грамплатівках. Автор посібника «Виховання диригента: Психол. особливості» (1986); зб. «Нюансы. Стихи. Проза» (1990), «Лицо Земли. Стихотворения» (1996); «Книги небытия» (2004; усі – Київ).
Тв.: симф. поема «Світ Антуана де Сент-Екзюпері»; хор. цикл «Країна семи кольорів» (сл. О. Дріза); дит. хори; музика до фільмів («Лише три тижні», 2 серії, 1971, реж. М. Літус, М. Рєзникович; «Лаври», 1972, реж. В. Горпенко) та вистав.
Літ.: Павлов І. Ансамбль солістів // Музика. 1979. № 2; Подгайц Е. Роман Кофман // Сов. музыка. 1989. № 6; Рибников О. «Роман Кофман та його друзі» // Галас. 1997. № 4; Чекан Е., Чекан Ю. Этот мистификатор Кофман // ЗН. 2000, 19–25 фев.; Дегтярьов В. Німецька гастроль Романа Кофмана // Музика. 2003. № 1–2; Юсипей Р. Роман Кофман: «Академічна музика – мистецтво елітарне» // Там само. 2006. № 5; Русинський Ю. Визнання // КіЖ. 2006, 27 груд.
О. У. Литвинова
Основні твори
симф. поема «Світ Антуана де Сент-Екзюпері»; хор. цикл «Країна семи кольорів» (сл. О. Дріза); дит. хори; музика до фільмів («Лише три тижні», 2 серії, 1971, реж. М. Літус, М. Рєзникович; «Лаври», 1972, реж. В. Горпенко) та вистав.
Рекомендована література
- Павлов І. Ансамбль солістів // Музика. 1979. № 2;
- Подгайц Е. Роман Кофман // Сов. музыка. 1989. № 6;
- Рибников О. «Роман Кофман та його друзі» // Галас. 1997. № 4;
- Чекан Е., Чекан Ю. Этот мистификатор Кофман // ЗН. 2000, 19–25 фев.;
- Дегтярьов В. Німецька гастроль Романа Кофмана // Музика. 2003. № 1–2;
- Юсипей Р. Роман Кофман: «Академічна музика – мистецтво елітарне» // Там само. 2006. № 5;
- Русинський Ю. Визнання // КіЖ. 2006, 27 груд.