Берец Маргарита Вільмошівна
Визначення і загальна характеристика
БЕ́РЕЦ Маргарита Вільмошівна (25. 03. 1956, Ужгород) — художник декоративно-прикладного мистецтва. Дочка В.-Й. Береца. Член НСХУ (1989). Лауреат обл. премії у галузі образотвор. мистецтва ім. Й. Бокшая та А. Ерделі (2008). Закінчила відділ художньої кераміки Ужгород. училища прикладного мистецтва (1975), Львів. інститут прикладного та декоративного мистецтва (1983; викл. М. Токар, В. Боднар, С. Бобков). 1975–78 працювала н. с. Закарп. ХМ; художником Закарп. худож.-вироб. комбінату Худож. фонду УРСР (1983–90); від 1990 — науковий співробітник відділу експертизи Міністерства культури і мистецтв України з контролю за вивезенням культур. цінностей за кордон при Закарп. краєзнав. музеї. Створює гобелени: пейзажі, багатофігурні композиції. Для творів Б. характерне символічне вирішення теми, стилізація форм, умовність кольору. Останнім часом працює як живописець. У живопис. творах Б. відчувається гобеленна техніка, орнаментальність, конструктивно-декор. вирішення площин. Від 1975 бере участь в обл., респ., всеукр., міжнар. виставках. Персон. виставки у Львові (1982) та Ужгороді (1986, 2001). Твори зберігаються в Закарп., Дніпроп. ХМ, Дирекції виставок НСХУ, фондах Міністерства культури і мистецтв України.
Додаткові відомості
- Основні твори
- гобелени — «Хати біля річки» (1983), «Сінокіс», «Осінь» (обидва — 1988), «Свято» (1989); живопис — «Весна», «Тюльпани» (обидва — 1993), «Покрова» (1994), «Серенада», «Літо. Флокси цвітуть» (обидва — 1997), «Хатки в горах» (1999), «Осінній пейзаж», «Веселий настрій» (обидва — 2000).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
