Берилієві руди

БЕРИ́ЛІЄВІ РУ́ДИ  — природні мінеральні утворення, що містять берилій (Be). У складі Б. р.: берил (14,1 % BeO), фенакіт (42–45 %), бертрандит (40–42 %), гельбертрандит (32–35 %), хризоберил (18–20 %), евклаз (16 %), гельвін-гентгельвін-даналіт і лейкофан (по 10–12 %), а також мінерали з Be у вигляді ізоморф. домішок — везувіан (до 1–4 % BeO) і берилій-маргарит (до 3 %). Поширені в ендоконтактових зонах лейкократових і лужних гранітів як постмагматичні утворення. Рудоносні тіла за формою: пластоподібні, рудні штоки, стовпи, трубкоподібні поклади, круті й похилі жили. Найбільші родовища Б. р. у США, Бразилії, Арґентині і Китаї. В Україні розвідані Б. р. на Волині, їхні прояви є у Приазов’ї. Яскраві прозорі різновиди берилу — смарагд і аквамарин — використовуються у ювелір. справі. Як один із найлегших металів Be утворює легкі, міцні сполуки з Al і Mg, що широко застосовуються в сучас. літакобудуванні. Берилієві солі застосовуються в різних галузях промисловості та медицини.

Завантажити статтю