БЕРИСЛА́ВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у західній частині Херсонської області. Утвор. 1923. Площа 1,7 тис. км2. Насел. 55 915 осіб (2001, складає 91,1% до 1989), з яких понад 90 % — українців, 7–8 % — росіян, мешкають також євреї, молдавани, шведи та ін. У складі р-ну — м. Берислав (райцентр), смт Козацьке та 47 сільс. насел. пунктів. Пере­селе­н­ня шведів з о-ва Даго в Новоросійський край здійснив 1781–82 Г. Потьомкін, який доручив полковнику І. Синельникову су­проводити 935 швед. селян на від­ведені їм землі на правому березі Дні­пра вище м. Кизикермен (від 1784 — Берислав). Ця колонія ді­стала назву Старо-Шведської. Бериславщина належала до р-нів, найбільш уражених голодом 1921–22 і голодомором 1932–33. Знаходиться у межах Причорномор. низовини. Зі Сх. і Пд. Сх. тер. р-ну омивають Кахов. водо­сховище і Дні­про. Є поклади черепашника та глин. Ґрунти пере­важно чорноземні. Найбільші пром. під­приємства — у Бериславі. Спеціалізація с. господарства — вирощува­н­ня зернових і тех. культур, вино­градарство, садівництво та молочно-мʼясне тварин­ництво. Пл. с-г. угідь 135 тис. га, зокрема ріллі — 120 тис. га. На­прикінці 1999 було 24 с.-г. під­приємства, з них 15 КСП, 5 радго­спів, 3 ВАТи, колективне орендно-приватне під­приємство, агрофірма «Про­грес», 205 фермер. госп-в, за якими закріплено 6,5 тис. га ріллі. У р-ні — 41 заг.-осв. школа, мед. та пед. училища, Червономаяцьке ПТУ. Діють рай. та 5 сільс. лікарень, рай. поліклініки для дорослих і дітей, 5 амбулаторій, 31 фельдшер.-акушер. пункт; 36 Будинків культури і клубів, 32 б-ки, 2 муз. школи, ДЮСШ. У р-ні — Бериславський історичний музей, 7 музеїв у складі під­приємств. Діє 21 церковна громада різних конфесій. Памʼятки архітектури: Свято-Введенська церква (18 ст., Берислав), залишки культових споруд Григорівсько-Бізюкового монастиря (с. Червоний Маяк). У с. Милове народився письмен­ник Я. Баш. Встановлено памʼятні знаки Козацької слави в Бериславі, с. Тягинка та с. Республіканець на місці колиш. Камʼянської Січі.