Берладіна Оксана Якимівна

БЕРЛА́ДІНА Оксана Якимівна (01(13). 01. 1894, Ялта, нині АР Крим — 17. 06. 1960, Орджонікідзе, нині Владикавказ, Пн. Осетія, РФ) — мистецтво­знавець, етно­граф. Канд. мистецтво­знавства (1960). Закін. істор.-філол. факультет Вищих жін. курсів у Харкові (1918). Працювала 1920–22 н. с. Музею укр. мистецтва. За рекомендацією проф. Ф. Шміта була залишена для під­готовки до професор. діяльності в Академії теор. знань у Харкові (1920). 1924–26 ви­їжджала на Кавказ у складі екс­педицій. Від 1927 — зав. кабінету, а від 1931 — завідувач від­ділу Харків. держ. худож.-істор. музею до його ліквідації 1933; одночасно 1929–30 — викладач історії мистецтв у Худож. ін­ституті, 1930– 33 — у Худож. технікумі (Харків). 21 травня 1934 Б. заарешт. й засуджена на 3 р. «вільного засла­н­ня» до м. Уральськ (Казах­стан). Після від­бу­т­тя строку покара­н­ня працювала вчителькою в Саратові (від 1937); у Музеї крає­знавства м. Курськ (1938– 41), одночасно викл. худож. студії Курського обл. будинку нар. творчості; від 1941 — у Пн. Осетії, працювала вчителькою, від 1945 — в Пн.-Осетин. музеї крає­знавства (Дзауджикау, нині — Владикавказ), викл. Пед. ін­ституту та пед. училища. Перша дослідниця укр. образотвор. гаптува­н­ня, ви­вчала орнаментику нар. вбра­н­ня та літургійне шиття. Опублікувала кілька статей на цю тему, в яких описала стиліст. зміни в укр. гаптуван­ні та його техніку. Збирала узори осетин. нар. вишивки; ви­вчала памʼятки худож. шиття середньовіч. культового й світського, а також нар. стилів, обстежила поселе­н­ня Пн. і Пд. Осетії та Пд. Кавказу. Рукописи й документи, зі­брані Б., зберігаються у від­ділі рукопис. фондів Пн.-Осетин. ін­ституту гуманітар. і соц. досліджень та в архіві Пн.-Осетин. держ. обʼ­єд­наного музею історії, архітектури й літ-ри у Владикавказі.

Завантажити статтю