Берман Яків Зиновійович
БЕ́РМАН Яків Зиновійович (11(23). 10. 1889, м. Дубно, нині Рівнен. обл. — ?) — бібліограф, книгознавець. Закін. Університет св. Володимира в Києві (1913), ІНО в Одесі (1925). Від 1926 працював в Одес. держ. публіч. б-ці: вчений секр., завідувач відділу, в. о. дир. Член Укр. бібліогр. товариства в Одесі та Одес. комісії краєзнавства при ВУАН. Продовжив започатковану 1904 М. Комаровим бібліографію муз. й літ. діяльності М. Лисенка. Разом з М. Алексєєвим описав для бібліогр. покажчика про Л. ван Бетговена матеріали, опубл. у Рос. імперії та СРСР (1807–1927); працював над покажчиками, присвяч. Ф. Шуберту та К. Дебюссі (доля остан. покажчика невідома). Під егідою Пушкін. дому АН СРСР видав бібліогр. покажчик «М. О. Гершензон» (О., 1928). Щоб уникнути репресій, 1930 переїхав до Ленінграда (нині С.-Петербург), де був співроб. Держ. публіч. б-ки ім. М. Салтикова-Щедріна, працював над бібліографією творів І. Еренбурга. Під час 2-ї світової війни перебував на Уралі, виступав з лекціями про видат. композиторів. Подальша доля невідома.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Бетховен: Мат. для библиогр. указ. рус. лит-ры о нем. О., 1927. Вып. 1; 1928. Вып. 2 (співавтор); Франц Шуберт: Мат. для библиогр. указ. // Венок Шуберту. 1822–1928: Этюды и материалы. Москва, 1928 (співавтор); М. В. Лисенко: Мат. до бібліографії // Зап. Укр. бібліогр. товариства в Одесі. О., 1928. Ч. 2–3; «Одесский вестник»: Мат. для істор. нарису // Література. К., 1928. Зб. 1; М. П. Мусоргський в Одеському музеї історії та старовини // Вісн. Одес. комісії краєзнавства при ВУАН. О., 1930. Ч. 4–5; «Одесский коммунист»: Бібліогр. мат. // Зап. Укр. бібліогр. товариства в Одесі. О., 1930. Ч. 4.
Рекомендована література
- Бернандт Г. Б., Ямпольский И. М. Кто писал о музыке: Биобиблиогр. слов. Ч. 1. Москва, 1971;
- Зленко Г. Д. Бібліографічний укіс Якова Бермана // Вісн. Книжк. палати. К., 2000. № 6.
Завантажити статтю
Людина 
