Бернацька Римма Петрівна
БЕРНА́ЦЬКА Римма Петрівна (15. 01. 1923, м. Вознесенськ, нині Микол. обл. — 17. 03. 1997, Київ) — театрознавець. Дружина М. Йосипенка. Член СТДУ (1961). Канд. мистецтвознавства (1954). Закін. Одес. університет (1950). Наук. консультант, автор статей укр. тематики в «Театральной энциклопедии» (Москва, 1961–67), консультант нар. театр. колективів (1970–80). У 1942–43 — художник-декоратор у рос. драм. театрі м. Белебей Башкир. АРСР. 1954–80 — молодший науковий співробітник, ст. н. с. відділу театру ІМФЕ АН УРСР. Автор дослідж. «Н. М. Ужвій» (1958; 1960) та «М. Ф. Романов» (1960), співавтор довідників «Актеры советской Украины» (1960), «Майстри української радянської сцени» (1962; усі — Київ), численних статей в періодиці. Брала участь у створенні колектив. праць: «Історія Києва» (К., 1960, т. 1–2), «Український драматичний театр» (К., 1967), зб. «Мистецтво франківців: До 50-річчя Київ. укр. драм. театру ім. І. Франка» (К., 1967), «Українська народна художня культура на сучасному етапі» (К., 1982). Вагомим внеском є дослідж. «50 років українського радянського драматичного театру (хроніка 1917–1967)» // «Театр. культура», кн. 1–5, 1966–67; 1969; 1970; співавт. С. Бурмистренко (матеріали від 1945 — у рукопису).