Бернацький Михайло Володимирович

БЕРНА́ЦЬКИЙ Михайло Володимирович (04. 10. 1876, Київ – 16/17. 07. 1943, Париж) – економіст, політичний та громадський діяч. Доктор політ. економії, проф. Закін. Університет св. Володимира, слухав лекції у Берлін. університеті. Викладав у Політех. і Технол. інститутах у С.-Петербурзі. Співпрацював у легал. марксист. журналах («Образование», «Современный мир» тощо). Виступав проти націоналізації землі та безкоштов. експропріації приват. наділів («К аграрному вопросу», С.-Петербург, 1906). Після Лютн. революції 1917 керував відділом праці Міністерства торгівлі й промисловості Тимчас. уряду (від кінця липня – товариш міністра). 25 квітня 1917 під його головуванням при відділі праці цього мін-ва скликано нараду для обговорення законопроекту про страйки, на якому відхилено вимоги робітників. Один з організаторів Радикал.-демократ. партії (червень). Від 25 вересня – міністр фінансів Тимчас. уряду. У жовтні фактично призупинив дію податк. законів. Заарешт. у Зимовому палаці 26 жовтня 1917. Експерт фінанс. комісії на рос.-укр. переговорах 1918. Вважав, що порушувати питання про платіжні спроможності населення, капітал та особливості нар. господарства молодої Укр. Держави неможливо. Прихильник думки про поділ майна колиш. імперії за територіал. принципом, кількістю населення, розміром податків та держ. майна. Міністр фінансів в уряді А. Денікіна та П. Врангеля. 1920 емігрував до Туреччини, потім до Франції. Викладав фінанс. право на рос. відділ. юрид. факультету Париз. університету, а також у Рос. комерц. інституті, Рос. вищому технол. інституті, вів екон. семінар в Інституті слов’янознавства в Парижі. Один з організаторів і кер. (від 1943) Рос. академ. групи в Парижі, редагував ж. «Право и хозяйство». Був головою ради Рос. нац. об’єднання (від 1938). Відав фінансами закордон. закладів Рос. імперії (кер. еміграц. фінанс. комітету). У наук. і публіцист. працях доводив безперспективність «інтегрального комунізму» (НЕПу) і п’ятиріч. планів у СРСР, досліджував фінанс. політику цар. Росії, валютні реформи в рад. Росії і Чехо-Словаччині. Був визнаним фахівцем у ділянці грош. обігу. Стверджував, що обіг базується на капіталіст. основі й не може бути обмежений в осн. напрямах свого розвитку.

Пр.: О государстве будущего. С.-Петербург, 1906; Валютная проблема на Украине // Голос жизни. 1918. № 7–8; Золотая или бумажная валюта? // Утро. 1918, 6 дек.; Währungsreform in der Tschechoslowakei und in Sowjet-Russland. München; Leipzig, 1924 (співавтор); Monetary Policy of the Russian Government during the War // Russian Public Finance during the War. New Haven; London, 1928.

Літ.: Ижболдин Б. С. Памяти М. В. Бернацкого // Новый журнал. 1947. № 17; Врангель П. Н. Воспоминания. Франкфурт-на-Майне, 1969; Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917–1997. Т. 1. Москва, 1999.

С. І. Білокінь

Основні праці

О государстве будущего. С.-Петербург, 1906; Валютная проблема на Украине // Голос жизни. 1918. № 7–8; Золотая или бумажная валюта? // Утро. 1918, 6 дек.; Währungsreform in der Tschechoslowakei und in Sowjet-Russland. München; Leipzig, 1924 (співавтор); Monetary Policy of the Russian Government during the War // Russian Public Finance during the War. New Haven; London, 1928.

Рекомендована література

Ижболдин Б. С. Памяти М. В. Бернацкого // Новый журнал. 1947. № 17;
Врангель П. Н. Воспоминания. Франкфурт-на-Майне, 1969;
Незабытые могилы. Российское зарубежье: некрологи 1917–1997. Т. 1. Москва, 1999.