Бернекер Еріх

Визначення і загальна характеристика

БЕ́РНЕКЕР Еріх (Berneker Erich; 03. 02. 1874, Кьоніґсберґ, нині Калінінград, РФ — 13. 03. 1937, Мюнхен) — німецький мовознавець-славіст, молодограматик. Акад. Польс. та Віден. АН (1914), дійс. чл. НТШ (1918). Студіював порівнял. мовознавство та славістику у Фрайбур. та Ляйпциз. університетах. Здобувши 1895 ступінь д-ра філософії, працював у Москві в галузі славістики під керівництвом П. Фортунатова, В. Міллера та Ф. Корша. Одне літо мешкав у Полтав. губ. Згодом повернувся до Німеччини, де працював приват-доцент у семінарії для орієнтальних мов при Берлін. університеті. Потім відбув до Кракова, де 1899 ґабілітувався, від 1902 — надзвичай. проф. порівнял. мовознавства Праз. нім. університету, від 1909 — звичай. проф. Вроцлав. університету, від 1911 — зав. новоствореної славістич. каф. Мюнхен. університету. 1922– 29 — ред. ж. «Archiv für slawische Philologie». Дотримувався погляду, що українська мова — окрема мова, яка разом з рос. та білорус. мовами постала десь у 14 ст. з давньорус. чи прасхіднослов’янської; автор праці «Die prußische Sprache. Texte. Grammatik. Etymologisches Wörterbuch» («Пруська мова. Тексти. Граматика. Етимологічний словник», Страсбурґ, 1896). Одним з перших дослідив найдавніший слов’ян. синтаксис, зокрема порядок слів — «Die Wortfolge in den slavischen Sprachen» («Порядок слів у слов’янських мовах», Берлін, 1900), де поряд з ін. слов’ян. мовами навів ілюстративний матеріал з укр. фольклору, давніх писемних пам’яток. Цій темі присвяч. його стаття про еліпсис дієслова у слов’ян. мовах (1904). Б. — автор підручника славістики для студентів нім. університетів «Slavische Chrestоmathie mit Glossaren» («Слов’янська хрестоматія і словники», Страсбурґ, 1902), який складається з 12-ти розділів. Укр. відділ має 28 сторінок, де подані два уривки з Євангелія (в перекладах П. Куліша та І. Пулюя), «Гамалія» Т. Шевченка, казка з Чернігівщини про Івася і відьму (із «Записок о Южной Руси», т. 2), анекдот з Бучацького повіту про хлопа і цісаря («Етніч. зб.», № 6). Давніх пам’яток Б. не подає, бо вважає їх давньоруськими (зокрема «Хождєніє Даниїла», «Слово о полку Ігоревім» тощо). Осн. працею Б. є «Slavisches etymologisches Wörterbuch» («Слов’янський етимологічний словник», т. 1, «A–L», Heidelberg, 1908–13; 1924; т. 2, «M–Mor», Heidelberg, 1915; до кінця не завершений), у якому досить широко представлена укр. мова, враховано досягнення у порівнял.-істор. слов’ян. мовознавстві. Автор критично ставиться до усталених етимологій у слов’ян. мовах.

Завантажити статтю