Бернштейн Михайло Давидович
Визначення і загальна характеристика
БЕРНШТЕ́ЙН Михайло Давидович (21. 12. 1910(03. 01. 1911), містечко Великий Токмак Таврій. губ., нині м. Токмак Запоріз. обл. — 07. 12. 2002, Київ) — літературознавець. Учасник 2-ї світової війни, мав бойові нагороди. Доктор філологічних наук (1960). Державна премія УРСР ім. Т. Шевченка (1988). Закін. Запоріз. пед. інститут (1934). Учителював, працював літ. ред. г. «Вісті», викладав у Київ. університеті. 1938–81 працював в Інституті літ-ри АН УРСР: ст. н. с., від 1974 — старший науковий співробітник-консультант. Один з авторів і відп. ред. 3-го й 4-го томів (1968–69) «Історії української літератури» у 8-ми томах. Дослідник укр. літ-ри 19 ст., становлення та розвитку укр. літ. критики і журналістики, компаративістики, питань текстології. Брав участь у підготовці академ. 10-том. видання творів Т. Шевченка, видань творів І. Нечуя-Левицького, П. Мирного, М. Старицького, І. Манжури, І. Франка, Лесі Українки, М. Коцюбинського, О. Білецького та ін. Досліджував творчість Марка Вовчка, П. Куліша, М. Драгоманова, М. Костомарова, І. Білика. Під час підготовки зібрання творів І. Франка у 50-ти томах Б. очолював Текстол. комісію. Опублікував низку статей про творчість М. Стельмаха, А. Малишка, О. Корнійчука, З. Мороза та ін.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Марко Вовчок: Життя і творчість. 1952; Діяльність І. Франка — критика в журналі «Друг». 1956; Журнал «Основа» і український літературний процес кінця 50–60-х рр. 19 ст. 1959; Українська літературна критика 50–70-х рр. 19 ст. 1959; Іван Манжура: Життя і творчість. 1977; Деякі питання текстології ранніх творів Шевченка. 1983; Основні текстологічні принципи зібрання творів І. Франка в 50-ти томах // Питання текстології. 1983; Франко і Шевченко: Спостереження над шевченкознавчою спадщиною І. Я. Франка. 1984 (усі — Київ).