Бернштейн Сергій Натанович

Визначення і загальна характеристика

БЕРНШТЕ́ЙН Сергій Натанович (22. 02 (06. 03). 1880, Одеса — 26. 10. 1968, Москва) — математик. Доктор математики (1904), д-р чистої математики (1914), професор (1907). Дійсний член ВУАН (1925) та АН СРСР (1929). Іноз. чл. Париз. АН (1929). Почес. чл. Моск. (1940) та Ленінгр. (1966) матем. т-в, почес. д-р Алжир. (1944) та Париз. університетів. Премії Бельгій. АН (1911), Париз. АН (1926), Сталінcька премія (1942). Державні нагороди СРСР. Закін. Сорбон­ну (1899) та Париз. вищу електротех. школу (1901). У 1907–08 — проф. Жін. політех. курсів у С.-Петербурзі; 1908–18 — проф. Вищих жін. курсів у Харкові й водночас від 1907 — приват-доцент, 1920–33 — проф., кер. н.-д. каф. приклад. математики Харків. університету; 1928– 31 — директор Укр. ін­ституту матем. наук у Харкові; 1934–41 — проф. Ленінгр. індустр. ін­ституту та університету. Від 1935 працював у Матем. ін­ституті АН СРСР у Москві: завідувач від­ділу теорії ймовірностей і матем. статистики, 1939–47 — старший науковий спів­робітник (за сумісництвом), 1947–57 — завідувач від­ділу кон­структив. теорії функцій, від 1957 — старший науковий спів­робітник У 1939– 47 — проф. Моск. університету. Осн. праці присвяч. теорії диференц. рівнянь з частин­ними похідними, теорії функцій та теорії ймовірностей. Б. належать важливі результати стосовно 19-ї та 20-ї про­блем Гільберта: доведе­н­ня аналітичності всіх до­статньо гладких роз­вʼязків неліній. еліптич. рівнянь 2-го порядку з аналіт. коефіцієнтами та дослідж. одно­знач. роз­вʼязності задачі Діріхле для квазіліній. еліптич. рівнянь. Один із основоположників кон­структив. теорії функцій. Ви­вчав пита­н­ня теорії ортогонал. поліномів, інтерполяції та квадратур. формул. У теорії ймовірностей Б. належать роз­робки 1-ї за часом (1917) аксіоматики, побудова заг. теорії кореляції, пошире­н­ня центр. гранич. теорем на суми стохастично залежних випадкових величин, звʼязаних неоднорід. ланцюгом Маркова. Б. належать також перші ґрунт. дослідж. у галузі стохаст. диференц. рівнянь та теорії мартингалів. Його праці від­крили нові напрями дослідж. у статистиці та матем. теорії спадковості. Отримав важл. результати в диференц. геометрії.

Пр.: Теорія імовірностей. Х.; К., 1934; Со­брание сочинений: В 4 т. Москва, 1952–64.

Літ.: Гончаров В. Л., Колмогоров А. Н. К шестидесятилетию Сергея Натановича Бернштейна // Изв. АН СССР. Сер. Математика. 1940. Т. 4, № 3; Гнеденко Б. В. Роль академика С. Н. Бернштейна // Очерки по истории математики в Рос­сии. Москва; Ленин­град, 1946; Ахиезер Н. И. Академик С. Н. Бернштейн и его работы по кон­структивной теории функций. Х., 1955; Ахиезер Н. И., Петровский И. Г. Вклад С. Н. Бернштейна в теорию диф­ференциальных уравнений с частными производными // УМН. 1961. Т. 16, вып. 2; Сергей Натанович Бернштейн: Некролог // Там само. 1969. Т. 24, вып. 3; Лозинский С. М. К столетию со дня рождения С. Н. Бернштейна // УМН. 1983. Т. 38, вып. 3.

О. М. Боголюбов, О. І. Ільїнський

Завантажити статтю