Бернштейн Сергій Натанович

БЕРНШТЕ́ЙН Сергій Натанович (22. 02 (06. 03). 1880, Одеса — 26. 10. 1968, Москва) — математик. Доктор математики (1904), д-р чистої математики (1914), професор (1907). Дійсний член ВУАН (1925) та АН СРСР (1929). Іноз. чл. Париз. АН (1929). Почес. чл. Моск. (1940) та Ленінгр. (1966) матем. т-в, почес. д-р Алжир. (1944) та Париз. університетів. Премії Бельгій. АН (1911), Париз. АН (1926), Сталінcька премія (1942). Державні нагороди СРСР. Закін. Сорбонну (1899) та Париз. вищу електротех. школу (1901). У 1907–08 — проф. Жін. політех. курсів у С.-Петербурзі; 1908–18 — проф. Вищих жін. курсів у Харкові й водночас від 1907 — приват-доцент, 1920–33 — проф., кер. н.-д. каф. приклад. математики Харків. університету; 1928– 31 — директор Укр. інституту матем. наук у Харкові; 1934–41 — проф. Ленінгр. індустр. інституту та університету. Від 1935 працював у Матем. інституті АН СРСР у Москві: завідувач відділу теорії ймовірностей і матем. статистики, 1939–47 — старший науковий співробітник (за сумісн.), 1947–57 — завідувач відділу конструктив. теорії функцій, від 1957 — старший науковий співробітник У 1939– 47 — проф. Моск. університету. Осн. праці присвяч. теорії диференц. рівнянь з частинними похідними, теорії функцій та теорії ймовірностей. Б. належать важливі результати стосовно 19-ї та 20-ї проблем Гільберта: доведення аналітичності всіх достатньо гладких розв’язків неліній. еліптич. рівнянь 2-го порядку з аналіт. коефіцієнтами та дослідж. однознач. розв’язності задачі Діріхле для квазіліній. еліптич. рівнянь. Один із основоположників конструктив. теорії функцій. Вивчав питання теорії ортогонал. поліномів, інтерполяції та квадратур. формул. У теорії ймовірностей Б. належать розробки 1-ї за часом (1917) аксіоматики, побудова заг. теорії кореляції, поширення центр. гранич. теорем на суми стохастично залежних випадкових величин, зв’язаних неоднорід. ланцюгом Маркова. Б. належать також перші ґрунт. дослідж. у галузі стохаст. диференц. рівнянь та теорії мартингалів. Його праці відкрили нові напрями дослідж. у статистиці та матем. теорії спадковості. Отримав важл. результати в диференц. геометрії.

Рекомендована література

1. Гончаров В. Л., Колмогоров А. Н. К шестидесятилетию Сергея Натановича Бернштейна // Изв. АН СССР. Сер. Математика. 1940. Т. 4, № 3;
   Google Scholar Internet
2. Гнеденко Б. В. Роль академика С. Н. Бернштейна // Очерки по истории математики в России. Москва; Ленинград, 1946;
   Google Scholar Internet
3. Ахиезер Н. И. Академик С. Н. Бернштейн и его работы по конструктивной теории функций. Х., 1955;
   Google Scholar Internet
4. Ахиезер Н. И., Петровский И. Г. Вклад С. Н. Бернштейна в теорию дифференциальных уравнений с частными производными // УМН. 1961. Т. 16, вып. 2;
   Google Scholar Internet
5. Сергей Натанович Бернштейн: Некролог // Там само. 1969. Т. 24, вып. 3;
   Google Scholar Internet
6. Лозинский С. М. К столетию со дня рождения С. Н. Бернштейна // УМН. 1983. Т. 38, вып. 3.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю