Бессараба Леонід Павлович
БЕССАРА́БА Леонід Павлович (29. 07. 1935, с. Нова Гребля Турбів., нині Липовец. р-ну Вінн. обл.) — живописець. Член НСХУ (1983). Закін. Київський художній інститут (1965; викл. К. Трохименко, Т. Яблонська, О. Пламеницький). Працював викл. малювання у Хмельн. пед. училищі (1965–68); асист. каф. інж. графіки Хмельн. технол. інституту побут. обслуговування (1968– 69), від 1969 — художник, 1977– 85 — гол. художник Хмельн. худож.-вироб. майстерень Худож. фонду України. Від 1965 — учасник обл., респ. та міжнар. (Болгарія, 1986) виставок. Персон. — у Хмельницькому (1995). Осн. жанри: пейзаж, портрет, темат. картина. Майже всі роботи присвяч. побуту та історії Хмельниччини. Зберігаються у Хмельн. ХМ. У Хмельн. обл. працював над 6-ма діорамами, присвяч. 2-й світ. війні та учасникам війни в Афганістані.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «В життя» (1967), «Підпільники Проскурова» (1975), «Без права на помилку» (1982), «Портрет письменника А. Мацевича» (1986), «Т. Г. Шевченко в Кам’янці-Подільському» (1989), «Звільнення Проскурова», «Вечірній Гурзуф» (обидва — 1994), «Перший сніг» (1995), «Подільська фортеця» (2000), «Південний Буг» (2001).
Рекомендована література
- Леонід Бессараба: Каталог. Хм., 1991;
- Живопис Леоніда Бессараби: Буклет персон. виставки. Хм., 1995.