Бєлаєнко Федір Якимович
БЄЛАЄ́НКО Федір Якимович (16. 02. 1893, Прохорівський рудник, поблизу Юзівки, нині Донецьк — 16. 11. 1962, Дніпропетровськ, нині Дніпро) — гірничий інженер. Прадід А. Борисенка. Доктор технічних наук (1939), професор (1940). Навчався на гірничому відділенні Варшавського політехнічного інституту, що перебував на евакуації в Москві (1915–17), закінчив Катеринославський гірничий інститут (1923), де й працював від 1931 (нині Національний технічний університет «Дніпровська політехніка»): завідувач кафедри проведення та кріплення виробок (1935–41, 1944–46), шахтного будівництва (1946–51), шахтного будівництва і буропідривних робіт (1955–62). Фахівець у галузі управління гірським тиском і шахтного будівництва. Розробив метод розрахунку кріплення вертикальних стовбурів шахт на великих глибинах. Досліджував проблеми управління покрівлею вугільних шарів, моделювання геомеханічних явищ, фізико-механічні властивості гірських порід, запобігання випинанню порід підошви гірничих виробок, напружень навколо них.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Опыты с моделями по определению трещин в кровле вблизи очистного забоя // ГорЖ. 1937. № 15 (співавтор); Ступенчатый фронт в Никопольских шахтах // Там само. 1950. № 1 (співавтор); Некоторые предварительные результаты изучения физико-механических свойств Криворожских горных пород и методика проведения испытаний // Горное дело. 1958. № 3 (співавтор); Горное давление при разработке марганцевих руд в Никопольском бассейне // Исследование горного давления. Москва, 1960.