Бєлєвцев Рудольф Якович
БЄ́ЛЄВЦЕВ Рудольф Якович (05. 07. 1937, смт Садон, Пн. Осетія, РФ — 27. 12. 2022, Київ) — геолог, петролог. Син Я. Бєлєвцева. Доктор геолого-мінералогічних наук (1982), член-кореспондент НАНУ (1990). Премія ім. В. Вернадського АН УРСР (1978), Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Закін. Київський університет (1959), відтоді працював у його н.-д. секторі; від 1962 — в Інституті геол. наук АН УРСР; від 1969 — в Інституті геохімії і фіз. мінералів АН УРСР: від 1985 — завідувач відділу; від 1997 — гол. н. с. Держ. наук. центру радіогеохімії навколиш. середовища (від 2001 — Інститут геохімії навколиш. середовища) НАНУ та Міністерства з надзвич. ситуацій України. Напрями наук. діяльності: петрол. дослідж. метаморфіч. порід докембрію; проблеми еволюції гідро- та атмосфери. Обґрунтував магмат. генезис архей. заліз. кварцитів Кривого Рогу. Провів оцінку стійкості кристал. комплексів УЩ при глибин. міграції радіонуклідів.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Проблемы метаморфической зональности докембрия. 1975; Режим зонального прогрессивного метаморфизма в докембрии Украинского щита. 1982; Геология и металлогения северной и экваториальной частей Индийского океана. 1982 (співавтор); усі — Київ.
Рекомендована література
- Рудольф Якович Белевцев // МЖ. 1997. Т. 19, № 4.
Завантажити статтю
Людина 
