БЄ́ЛЄВЦЕВ Рудольф Якович (05. 07. 1937, смт Садон, Пн. Осетія, РФ — 27. 12. 2022, Київ) — геолог, петролог. Син Я. Бєлєвцева. Доктор геолого-мінералогічних наук (1982), член-кореспондент НАНУ (1990). Премія ім. В. Вернадського АН УРСР (1978), Державна премія України в галузі науки і техніки (1998). Закін. Київський університет (1959), від­тоді працював у його н.-д. секторі; від 1962 — в Ін­ституті геол. наук АН УРСР; від 1969 — в Ін­ституті геохімії і фіз. мінералів АН УРСР: від 1985 — завідувач від­ділу; від 1997 — гол. н. с. Держ. наук. центру радіогеохімії навколиш. середовища (від 2001 — Ін­ститут геохімії навколиш. середовища) НАНУ та Міністерства з над­звич. ситуацій України. Напрями наук. діяльності: петрол. дослідж. метаморфіч. порід докембрію; про­блеми еволюції гідро- та атмо­сфери. Об­ґрунтував магмат. генезис архей. заліз. кварцитів Кривого Рогу. Провів оцінку стійкості кри­стал. комплексів УЩ при глибин. міграції радіонуклідів.