Бєлий Віктор Аронович
БЄ́ЛИЙ Віктор Аронович (справж. — Аркадійович; 01(14). 01. 1904, м. Бердичів, нині Житомир. обл. — березень 1983, Москва) — композитор, педагог, музично-громадський діяч. Канд. мистецтвознавства (1941). Член СК СРСР (1933). Заслужений артист Білоруської РСР (1955), засл. діяч мистецтв РРФСР (1956). Сталінcька премія (1952). Навч. у Харків. консерваторії (1919–22), закін. Моск. консерваторію (1929; кл. композиції Г. Конюса, М. М’ясковського, М. Жиляєва). Від 1935 — доцент, від 1941 — проф. Моск., 1949– 52 — Білорус. консерваторій. Ред. ж. «За пролетарскую музыку» (1931), гол. ред. ж. «Музыкальная жизнь» (1957–73). Серед творів — пісенні цикли, пісні (найбільш відома «Орлятко», слова Я. Шведова, 1936), обробки нар. пісень. Звертався до укр. тематики. Був чл. Рос. асоц. пролетар. композиторів (1929–32). У 1942–48 — відп. секр. оргкомітету, 1954–58 — в. о. секр. правління СК СРСР.
Додаткові відомості
- Основні твори
- поема для хору з оркестром «Голодний похід» (слова Д. Паскаля, 1930), 4 сонати, 16 прелюдій для фортепіано, соната для скрипки і фортепіано; для хору «Три шляхи» (слова Т. Шевченка, 1939), для соліста, хору і симф. оркестру «Пісня Тараса» (слова Л. Первомайського, 1942).
Рекомендована література
- Бернандт Г. Б., Ямпольский И. М. Советские композиторы и музыковеды: Справоч. Т. 1. Москва, 1971;
- Мамчур И. В. А. Белый. Москва, 1979;
- Його ж. Верность песне. К., 1982;
- Муха А. І. Композитори світу в їх зв’язках з Україною: Довід. К., 2000.
Завантажити статтю
Людина 
