БІБЛІОТЕ́КА ЛЬВІ́ВСЬКОГО НАЦІОНА́ЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ ім. І. Франка Засн. 1608 як бібліотека при Львів. єзуїт. колегіумі, від якого починає свою історію Львівський національний університет ім. І. Франка. Має статус наукової. Фонд б-ки за прові­денціальними записами та заповітами формувався 1599–1600. Найдавніші збережені записи про бібліотеку датовані 1601. У 1734 нараховувала бл. 12 тис. т. та була однією з найкраще укомплектованих єзуїт. б-к. 1773–84, у звʼязку з ліквідацією в Ав­стрій. монархії ордену єзуїтів, бібліотека була закрита. 1784 бібліотеку колиш. єзуїтської академії та частину фондів Віден. Терезіанської академії (зокрема книгозбірню придвор. лікаря і бібліофіла П. Ґарел­лі, 11 тис. т.), фонди б-к 147-и монастирів Галичини і Буковини, закритих австр. владою, пере­дано Львів. університету. 1826 для потреб б-ки встановлено щорічну дотацію. 1807–1918 бібліотека отримувала обовʼязк. примірник друк. продукції Галичини, 1918–39 — «сх. воєводств» Польщі. 1923 бібліотека поповнилась періодикою часів 1-ї світової війни за рахунок Фундації Рокфел­лера. 1939–91 отримувала обовʼязк. примірник російською мовою від видавництв колиш. СРСР за тематикою університет. досліджень. Від 1905 бібліотека містилася в памʼятці культури — унікал. спец. комплексі на вул. Драгоманова, № 5, спорудженому за рекомендаціями віден. архітектора В. Гааса. Склепі­н­ня гол. чит. залу прикрашені фресками художника Ю. Макаревича, якому допомагали Т. Рибковський, Ю. Буцманюк та ін. Фрески в алегор. формі зображують чотири традиц. факультети — теологічний, юрид., філос. та медичний. 1990 збудовано корпус на 1 млн од. зберіга­н­ня.

Значних втрат фонд б-ки за­знав під час пожежі 2 листопада 1848 (з 51 тис. книжок вдалося врятувати 13 тис.). Під час 2-ї світової війни німецькі окупанти вивезли до Сілезії 40 тис. особливо цін­них книжок (понад 300 інкунабул), які нині зберігаються у б-ках Польщі. Істор. шлях б-ки зумовив склад і характер книжк. скарбів. 17–18 ст. фонди поповнилися значною кількістю ви­дань лат. мовою з юриспруденції, філології і теології. Від кін. 18 ст. надходили нім. ви­да­н­ня — книги з філософії і природн. наук. Нині заг. фонд б-ки налічує 2,9 млн од. зберіга­н­ня понад 140-а мовами світу. Най­старіші на­дба­н­ня б-ки зберігаються у від­ділі рукопис., старо­друкованих та рідкіс. книг ім. Ф. Максименка. Фонд налічує понад 114 тис. од. зберіга­н­ня (1648 рукописів різними мовами): зх.-європ. 12–18 ст. (наук., мемуарні твори, богослужбові, хронікальні), збірки кирилич. рукописів 15–18 ст., вірменських 15–19 ст., східних 17–20 ст. Крім того, є 884 од. зберіга­н­ня архів. установ та приватних: «Єзуїтика», «Тинеціана», «Самбірська економія», архіви «Галицької Цісарсько-Королівської цензури» та ін. Книжковий фонд архів. від­ділу становить 107 271 т., з якого виділено кілька колекцій: інкунабули (49 назв у 52-х т.), палеотипи (971 т.), картогр. ви­да­н­ня — 1691 од. (1511–2001), графічні та образотворчі ви­да­н­ня — 1740 аркушів (дереворити, мідьорити, сталерити); «збірка воєн­них друків» — 5287 од. зберіга­н­ня (1905–45), основу якої склало зі­бра­н­ня О. Прусевича: листівки різних партій (1905–20), сатир. журнали (1905–07), матеріали УНР (1917–20) та ін. У від­ділі проводиться рекон­струкція істор. зі­брань: б-ки Львів. єзуїт. колегіуму та приват. б-к (лейб-медика та префекта Віден. імператор. придворної б-ки П. Ґарел­лі, графа Й. Козєбродського, князів Чарторийських, проф. Я. Кулика, ксьондза М. Форманіоша, академік М. Возняка та ін.). За кошти меценатів при­дбано низку унікал. старо­друків і рукописів, які стали окрасою колекції фонду. Серед меценатів, імена яких занесено до «Золотої книги» б-ки,– Мирослав-Іван Любачівський, Я. Ісаєвич, С. Давимука, П. Писарчук, Я. Шпак, М. Марунчак (Канада) та ін.

Фонд періодики становить понад 700 тис. од. зберіга­н­ня, унікальний за повнотою збірки період. ви­дань Галичини: від першої львів. газети франц. мовою «Gazette de Leopol» (1776) та українською «Зоря Галицька» (1848), повних комплектів польс. та нім. мовами «Gazeta Lwówska» (від 1811), українською «Діло» (1880–1939) до ви­дань 1-ї пол. 20 ст. Від­діл україніки зберігає книги та пресу Галичини і Зх. України 1-ї пол. 20 ст. (ви­да­н­ня з питань історії політики та дипломатії, релігії, крає­знавства, мово­знавства та етно­графії). Основа фонду (колиш. спецфонд) — вітчизн. та іноземні ви­да­н­ня 1917–45, які мають значну істор. та бібліогр. цін­ність; прижит­тєві ви­да­н­ня істориків М. Грушевського, І. Крипʼякевича, М. Антоновича, Б. Барвінського, Д. Дорошенка; моно­графії мово­знавців І. Огієнка та С. Смаль-Стоцького, праці гео­графів В. Кубі­йовича та С. Рудницького, філософів і політологів Ю. Бачинського, В. Липинського, Д. Донцова і Д. Чижевського, правника С. Дністрянського, математика А. Чайковського та ін. Є перші ви­да­н­ня худож. творів В. Вин­ниченка, Б. Лепкого та ін. письмен­ників. Серед цін­них матеріалів — про­грамні документи політ. партій та рухів, громад. і культур. обʼ­єд­нань, т-в; спогади діячів нац.-визв. руху України про формува­н­ня зброй. сил у період революцій; крає­зна­вча література, етногр., фольклорист. та топонімічні праці. У б-ці працювали книго­знавці і бібліо­графи Ф. Максименко, Т. Микитин, І. Громницька, М. Бутрин та ін. Нині бібліотека — структурний під­роз­діл Університету на правах наукового ін­ституту. У структурі б-ки 16 від­ділів, 25 секторів, 12 абонементів, 13 чит. залів. Працюють також між­бібліотеч. абонемент, спеціаліз. чит. зали від­ділу бібліо­графії, від­ділу рідкіс. та рукописної книги, філії у гуртожитку. Поповне­н­ня фондів з різних джерел складає 35–40 тис. прим. за рік. Надходять майже всі період. ви­да­н­ня України за профілем комплектува­н­ня та бл. 180 іншомовних. За період незалежності України бібліотека до­укомплектована літ-рою укр. діаспори. Наук. бібліотека зініціювала ви­да­н­ня низки серій — «Українська біо­бібліо­графія», «Каталоги книгозбірні», «Doctor Honoris Causa», «Мемуари і документи» (спільно з Ін­ститутом літературо­знав. студій), «Дрібненька бібліотека»; започаткувала серію «Вісника Львівського університету». Має покажчики та картотеку праць вчених Університету, видає «Бюлетень нових надходжень», зб. «Бібліотека вищого закладу освіти. Історія. Теорія. Досвід роботи». Бібліотека — центр метод. обʼ­єд­на­н­ня б-к ВНЗів зх. регіону України (під­порядковується 31 б-ка, з них 11 львівських).