Бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка

БІБЛІОТЕ́КА ЛЬВІ́ВСЬКОГО НАЦІОНА́ЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ ім. І. Франка Засн. 1608 як бібліотека при Львів. єзуїт. колегіумі, від якого починає свою історію Львівський національний університет ім. І. Франка. Має статус наукової. Фонд б-ки за прові­денціальними записами та заповітами формувався 1599–1600. Найдавніші збережені записи про бібліотеку датовані 1601. У 1734 нараховувала бл. 12 тис. т. та була однією з найкраще укомплектованих єзуїт. б-к. 1773–84, у звʼязку з ліквідацією в Ав­стрій. монархії ордену єзуїтів, бібліотека була закрита. 1784 бібліотеку колиш. єзуїтської академії та частину фондів Віден. Терезіанської академії (зокрема книгозбірню придвор. лікаря і бібліофіла П. Ґарел­лі, 11 тис. т.), фонди б-к 147-и монастирів Галичини і Буковини, закритих австр. владою, пере­дано Львів. університету. 1826 для потреб б-ки встановлено щорічну дотацію. 1807–1918 бібліотека отримувала обовʼязк. примірник друк. продукції Галичини, 1918–39 — «сх. воєводств» Польщі. 1923 бібліотека поповнилась періодикою часів 1-ї світової війни за рахунок Фундації Рокфел­лера. 1939–91 отримувала обовʼязк. примірник російською мовою від видавництв колиш. СРСР за тематикою університет. досліджень. Від 1905 бібліотека містилася в памʼятці культури — унікал. спец. комплексі на вул. Драгоманова, № 5, спорудженому за рекомендаціями віден. архітектора В. Гааса. Склепі­н­ня гол. чит. залу прикрашені фресками художника Ю. Макаревича, якому допомагали Т. Рибковський, Ю. Буцманюк та ін. Фрески в алегор. формі зображують чотири традиц. факультети — теологічний, юрид., філос. та медичний. 1990 збудовано корпус на 1 млн од. зберіга­н­ня.

Значних втрат фонд б-ки за­знав під час пожежі 2 листопада 1848 (з 51 тис. книжок вдалося врятувати 13 тис.). Під час 2-ї світової війни німецькі окупанти вивезли до Сілезії 40 тис. особливо цін­них книжок (понад 300 інкунабул), які нині зберігаються у б-ках Польщі. Істор. шлях б-ки зумовив склад і характер книжк. скарбів. 17–18 ст. фонди поповнилися значною кількістю ви­дань лат. мовою з юриспруденції, філології і теології. Від кін. 18 ст. надходили нім. ви­да­н­ня — книги з філософії і природн. наук. Нині заг. фонд б-ки налічує 2,9 млн од. зберіга­н­ня понад 140-а мовами світу. Най­старіші на­дба­н­ня б-ки зберігаються у від­ділі рукопис., старо­друкованих та рідкіс. книг ім. Ф. Максименка. Фонд налічує понад 114 тис. од. зберіга­н­ня (1648 рукописів різними мовами): зх.-європ. 12–18 ст. (наук., мемуарні твори, богослужбові, хронікальні), збірки кирилич. рукописів 15–18 ст., вірменських 15–19 ст., східних 17–20 ст. Крім того, є 884 од. зберіга­н­ня архів. установ та приватних: «Єзуїтика», «Тинеціана», «Самбірська економія», архіви «Галицької Цісарсько-Королівської цензури» та ін. Книжковий фонд архів. від­ділу становить 107 271 т., з якого виділено кілька колекцій: інкунабули (49 назв у 52-х т.), палеотипи (971 т.), картогр. ви­да­н­ня — 1691 од. (1511–2001), графічні та образотворчі ви­да­н­ня — 1740 аркушів (дереворити, мідьорити, сталерити); «збірка воєн­них друків» — 5287 од. зберіга­н­ня (1905–45), основу якої склало зі­бра­н­ня О. Прусевича: листівки різних партій (1905–20), сатир. журнали (1905–07), матеріали УНР (1917–20) та ін. У від­ділі проводиться рекон­струкція істор. зі­брань: б-ки Львів. єзуїт. колегіуму та приват. б-к (лейб-медика та префекта Віден. імператор. придворної б-ки П. Ґарел­лі, графа Й. Козєбродського, князів Чарторийських, проф. Я. Кулика, ксьондза М. Форманіоша, академік М. Возняка та ін.). За кошти меценатів при­дбано низку унікал. старо­друків і рукописів, які стали окрасою колекції фонду. Серед меценатів, імена яких занесено до «Золотої книги» б-ки,– Мирослав-Іван Любачівський, Я. Ісаєвич, С. Давимука, П. Писарчук, Я. Шпак, М. Марунчак (Канада) та ін.

Фонд періодики становить понад 700 тис. од. зберіга­н­ня, унікальний за повнотою збірки період. ви­дань Галичини: від першої львів. газети франц. мовою «Gazette de Leopol» (1776) та українською «Зоря Галицька» (1848), повних комплектів польс. та нім. мовами «Gazeta Lwówska» (від 1811), українською «Діло» (1880–1939) до ви­дань 1-ї пол. 20 ст. Від­діл україніки зберігає книги та пресу Галичини і Зх. України 1-ї пол. 20 ст. (ви­да­н­ня з питань історії політики та дипломатії, релігії, крає­знавства, мово­знавства та етно­графії). Основа фонду (колиш. спецфонд) — вітчизн. та іноземні ви­да­н­ня 1917–45, які мають значну істор. та бібліогр. цін­ність; прижит­тєві ви­да­н­ня істориків М. Грушевського, І. Крипʼякевича, М. Антоновича, Б. Барвінського, Д. Дорошенка; моно­графії мово­знавців І. Огієнка та С. Смаль-Стоцького, праці гео­графів В. Кубі­йовича та С. Рудницького, філософів і політологів Ю. Бачинського, В. Липинського, Д. Донцова і Д. Чижевського, правника С. Дністрянського, математика А. Чайковського та ін. Є перші ви­да­н­ня худож. творів В. Вин­ниченка, Б. Лепкого та ін. письмен­ників. Серед цін­них матеріалів — про­грамні документи політ. партій та рухів, громад. і культур. обʼ­єд­нань, т-в; спогади діячів нац.-визв. руху України про формува­н­ня зброй. сил у період революцій; крає­зна­вча література, етногр., фольклорист. та топонімічні праці. У б-ці працювали книго­знавці і бібліо­графи Ф. Максименко, Т. Микитин, І. Громницька, М. Бутрин та ін. Нині бібліотека — структурний під­роз­діл Університету на правах наукового ін­ституту. У структурі б-ки 16 від­ділів, 25 секторів, 12 абонементів, 13 чит. залів. Працюють також між­бібліотеч. абонемент, спеціаліз. чит. зали від­ділу бібліо­графії, від­ділу рідкіс. та рукописної книги, філії у гуртожитку. Поповне­н­ня фондів з різних джерел складає 35–40 тис. прим. за рік. Надходять майже всі період. ви­да­н­ня України за профілем комплектува­н­ня та бл. 180 іншомовних. За період незалежності України бібліотека до­укомплектована літ-рою укр. діаспори. Наук. бібліотека зініціювала ви­да­н­ня низки серій — «Українська біо­бібліо­графія», «Каталоги книгозбірні», «Doctor Honoris Causa», «Мемуари і документи» (спільно з Ін­ститутом літературо­знав. студій), «Дрібненька бібліотека»; започаткувала серію «Вісника Львівського університету». Має покажчики та картотеку праць вчених Університету, видає «Бюлетень нових надходжень», зб. «Бібліотека вищого закладу освіти. Історія. Теорія. Досвід роботи». Бібліотека — центр метод. обʼ­єд­на­н­ня б-к ВНЗів зх. регіону України (під­порядковується 31 б-ка, з них 11 львівських).