Бібліотека Львівського національного університету ім. І. Франка

Визначення і загальна характеристика

БІБЛІОТЕ́КА ЛЬВІ́ВСЬКОГО НАЦІОНА́ЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ ім. І. Франка Засн. 1608 як бібліотека при Львів. єзуїт. колегіумі, від якого починає свою історію Львівський національний університет ім. І. Франка. Має статус наукової. Фонд б-ки за провіденціальними записами та заповітами формувався 1599–1600. Найдавніші збережені записи про бібліотеку датовані 1601. У 1734 нараховувала бл. 12 тис. т. та була однією з найкраще укомплектованих єзуїт. б-к. 1773–84, у зв’язку з ліквідацією в Австрій. монархії ордену єзуїтів, бібліотека була закрита. 1784 бібліотеку колиш. єзуїтської академії та частину фондів Віден. Терезіанської академії (зокрема книгозбірню придвор. лікаря і бібліофіла П. Ґареллі, 11 тис. т.), фонди б-к 147-и монастирів Галичини і Буковини, закритих австр. владою, передано Львів. університету. 1826 для потреб б-ки встановлено щорічну дотацію. 1807–1918 бібліотека отримувала обов’язк. примірник друк. продукції Галичини, 1918–39 — «сх. воєводств» Польщі. 1923 бібліотека поповнилась періодикою часів 1-ї світової війни за рахунок Фундації Рокфеллера. 1939–91 отримувала обов’язк. примірник російською мовою від видавництв колиш. СРСР за тематикою університет. досліджень. Від 1905 бібліотека містилася в пам’ятці культури — унікал. спец. комплексі на вул. Драгоманова, № 5, спорудженому за рекомендаціями віден. архітектора В. Гааса. Склепіння гол. чит. залу прикрашені фресками художника Ю. Макаревича, якому допомагали Т. Рибковський, Ю. Буцманюк та ін. Фрески в алегор. формі зображують чотири традиц. факультети — теологічний, юрид., філос. та медичний. 1990 збудовано корпус на 1 млн од. зберігання.

Значних втрат фонд б-ки зазнав під час пожежі 2 листопада 1848 (з 51 тис. книжок вдалося врятувати 13 тис.). Під час 2-ї світової війни німецькі окупанти вивезли до Сілезії 40 тис. особливо цінних книжок (понад 300 інкунабул), які нині зберігаються у б-ках Польщі. Істор. шлях б-ки зумовив склад і характер книжк. скарбів. 17–18 ст. фонди поповнилися значною кількістю видань лат. мовою з юриспруденції, філології і теології. Від кін. 18 ст. надходили нім. видання — книги з філософії і природн. наук. Нині заг. фонд б-ки налічує 2,9 млн од. зберігання понад 140-а мовами світу. Найстаріші надбання б-ки зберігаються у відділі рукопис., стародрукованих та рідкіс. книг ім. Ф. Максименка. Фонд налічує понад 114 тис. од. зберігання (1648 рукописів різними мовами): зх.-європ. 12–18 ст. (наук., мемуарні твори, богослужбові, хронікальні), збірки кирилич. рукописів 15–18 ст., вірменських 15–19 ст., східних 17–20 ст. Крім того, є 884 од. зберігання архів. установ та приватних: «Єзуїтика», «Тинеціана», «Самбірська економія», архіви «Галицької Цісарсько-Королівської цензури» та ін. Книжковий фонд архів. відділу становить 107 271 т., з якого виділено кілька колекцій: інкунабули (49 назв у 52-х т.), палеотипи (971 т.), картогр. видання — 1691 од. (1511–2001), графічні та образотворчі видання — 1740 аркушів (дереворити, мідьорити, сталерити); «збірка воєнних друків» — 5287 од. зберігання (1905–45), основу якої склало зібрання О. Прусевича: листівки різних партій (1905–20), сатир. журнали (1905–07), матеріали УНР (1917–20) та ін. У відділі проводиться реконструкція істор. зібрань: б-ки Львів. єзуїт. колегіуму та приват. б-к (лейб-медика та префекта Віден. імператор. придворної б-ки П. Ґареллі, графа Й. Козєбродського, князів Чарторийських, проф. Я. Кулика, ксьондза М. Форманіоша, академік М. Возняка та ін.). За кошти меценатів придбано низку унікал. стародруків і рукописів, які стали окрасою колекції фонду. Серед меценатів, імена яких занесено до «Золотої книги» б-ки,– Мирослав-Іван Любачівський, Я. Ісаєвич, С. Давимука, П. Писарчук, Я. Шпак, М. Марунчак (Канада) та ін.

Фонд періодики становить понад 700 тис. од. зберігання, унікальний за повнотою збірки період. видань Галичини: від першої львів. газети франц. мовою «Gazette de Leopol» (1776) та українською «Зоря Галицька» (1848), повних комплектів польс. та нім. мовами «Gazeta Lwówska» (від 1811), українською «Діло» (1880–1939) до видань 1-ї пол. 20 ст. Відділ україніки зберігає книги та пресу Галичини і Зх. України 1-ї пол. 20 ст. (видання з питань історії політики та дипломатії, релігії, краєзнавства, мовознавства та етнографії). Основа фонду (колиш. спецфонд) — вітчизн. та іноземні видання 1917–45, які мають значну істор. та бібліогр. цінність; прижиттєві видання істориків М. Грушевського, І. Крип’якевича, М. Антоновича, Б. Барвінського, Д. Дорошенка; монографії мовознавців І. Огієнка та С. Смаль-Стоцького, праці географів В. Кубійовича та С. Рудницького, філософів і політологів Ю. Бачинського, В. Липинського, Д. Донцова і Д. Чижевського, правника С. Дністрянського, математика А. Чайковського та ін. Є перші видання худож. творів В. Винниченка, Б. Лепкого та ін. письменників. Серед цінних матеріалів — програмні документи політ. партій та рухів, громад. і культур. об’єднань, т-в; спогади діячів нац.-визв. руху України про формування зброй. сил у період революцій; краєзнавча література, етногр., фольклорист. та топонімічні праці. У б-ці працювали книгознавці і бібліографи Ф. Максименко, Т. Микитин, І. Громницька, М. Бутрин та ін. Нині бібліотека — структурний підрозділ Університету на правах наукового інституту. У структурі б-ки 16 відділів, 25 секторів, 12 абонементів, 13 чит. залів. Працюють також міжбібліотеч. абонемент, спеціаліз. чит. зали відділу бібліографії, відділу рідкіс. та рукописної книги, філії у гуртожитку. Поповнення фондів з різних джерел складає 35–40 тис. прим. за рік. Надходять майже всі період. видання України за профілем комплектування та бл. 180 іншомовних. За період незалежності України бібліотека доукомплектована літ-рою укр. діаспори. Наук. бібліотека зініціювала видання низки серій — «Українська біобібліографія», «Каталоги книгозбірні», «Doctor Honoris Causa», «Мемуари і документи» (спільно з Інститутом літературознав. студій), «Дрібненька бібліотека»; започаткувала серію «Вісника Львівського університету». Має покажчики та картотеку праць вчених Університету, видає «Бюлетень нових надходжень», зб. «Бібліотека вищого закладу освіти. Історія. Теорія. Досвід роботи». Бібліотека — центр метод. об’єднання б-к ВНЗів зх. регіону України (підпорядковується 31 б-ка, з них 11 львівських).

Завантажити статтю