Бібліотека національного педагогічного університету ім. М. Драгоманова

БІБЛІОТЕ́КА НАЦІОНА́ЛЬНОГО ПЕДАГОГІ́ЧНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ ім. М. Драгоманова Засн. 1920 як бібліотека Київ. ІНО (нині Педагогічний університет ім. М. Драгоманова Національний). Назва б-ки змінювалася відповідно до змін назви Університету. Має статус наукової. Бібліотеч. фонд багатогалуз., заг. кількість — 1 млн 412 тис. прим. укр., рос., англ., нім., франц. та ін. мовами, зокрема 1 млн 266 тис. 600 прим. — книги, 133 540 прим. — період. вид., 11 757 прим. — іноз. вид., а також автореф. дис. та дис. (від 1952) та ін.; комплектується літ-рою з математики, фізики, природничо-геогр., соц.-екон., психолог-пед. наук, мовознавства, літературознавства, мистецтвознавства, худож. літ-ри. Є обмін. фонд. Раритетні видання: «Исторія Древней Греціи, поселеній и завоєваній оной, от первобытного состоянія сей страны до раздѣленія Македонскаго государства. Твореніе Гиллиса, исторіографа Его Величества Короля Великобританскаго. Въ осьми частяхъ» (С.-Петербургъ, 1830), «История народов и республикъ Древней Греціи, изложенная К. Арсеньевымъ» (С.-Петербургъ, 1836), «Сочиненія К. К. Салюстія, всѣ, какія дошли (с приложеніемъ его жизнеописанія и четырехъ рѣчей Цицерона против Катиллины)» (Москва, 1859) та ін. У фонді зберігається приватна бібліотека проф. П. Орлика (1414 прим.). Розгалужена система обслуговування — 5 факультет. філій, 8 чит. залів (790 місць). Бібліотечні видання: «Бібліографічний збірник КДПІ ім. О. М. Горького (друков. праці співроб. Інституту за 1944–57)» (К., 1958), «Бібліографічний покажчик друкованих праць співробітників інституту за 1958–1972 рр.» (К., 1976), «Бібліографічний покажчик друкованих праць за 1973–1979 рр.» (К., 1981), «Бібліографічний покажчик друкованих праць співробітників КДПІ ім. О. М. Горького за 1980–1989 рр.» (К., 1991). Від 1990 бібліотека видає щорічник «Українська педагогічна бібліографія» (вийшло 8 вип.). Б-ку очолювали: І. Ребельський (довоєнні роки), М. Мараховська (1943–47), Д. Серветник (1948– 52), Г. Разумова (1953–76), від 1977 — Е. Татарчук.

Завантажити статтю