Бібліотека Харківського національного університету ім. В. Каразіна
БІБЛІОТЕ́КА ХА́РКІВСЬКОГО НАЦІОНА́ЛЬНОГО УНІВЕРСИТЕ́ТУ ім. В. Каразіна Засн. 1805 з ініціативи В. Каразіна як бібліотека Харків. Імператор. університету (нині Харківський національний університет ім. В. Каразіна). Назва б-ки змінювалася відповідно до змін назви Університету. Має статус центральної наукової. Від 1992 Мін-вами культури та освіти і науки України бібліотеку віднесено до установ, що мають особл. громад. значення. Основу фонду склали 3219 книг та колекція естампів академік Ф. Аделунга, які придбав у С.-Петербурзі В. Каразін. Вагомий внесок у розвиток б-ки, збільшення її фондів, створення каталогів зробив К. Рубинський (перший бібліотекар, згодом — директор б-ки). Нині бібліотека складається з 15-ти відділів: комплектування документів, наук. обробки документів, зберігання фондів, ретровидань, рідкіс. видань і рукописів, наук.-метод., наук.-бібліогр., іноз. літ-ри, реєстрації користувачів, чит. залів, навч., наук. та худож., фіз.-тех., гуманітар. літ-ри, автоматизації. 1996 відкрито перший в Україні Інтернет-центр у б-ці ВНЗу. Бібліотеч. фонд містить бл. 3,5 млн прим. укр., рос. та осн. європ. мовами. У колекціях рідкіс. видань (понад 50 тис. од. зберігання) — 18 інкунабул, 1000 рукописів, бл. 300 палеотипів; видання Харків. університету, книжк. зібрання С. Яворського (бл. 300 книг), О. Потебні, М. Сумцова, Д. Сінцова, М. Пильчикова, М. Криштофовича та ін.; прижиттєві видання класиків світ. літ-ри, мистецтва, науки. Гордістю б-ки є колекція слов’ян. першо- та стародруків: видання І. Федорова «Апостол» (Л., 1574), «Книга Новаго завета в неиже на преди псалмы» (Острог, 1581), видання друкарні Києво-Печер. лаври «Лексіконъ славеноросскій и именъ тлъкованіє» П. Беринди (К., 1627), «Синопсис» І. Гізеля (К., 1680) тощо. Крім традиц. довідк. апарату (абетк., системат. каталоги, картотеки статей), від 1992 ведеться електрон. каталог (бл. 200 тис. записів), створюються автоматизов. бази даних офіц. матеріалів, праць вчених Університету, впроваджується система автоматизов. обслуговування читачів. Проводяться наук.-практ. конференції, присвяч. удосконаленню діяльності б-к ВНЗів: «Впровадження комп’ютерних технологій в бібліотеках вищих навчальних закладів 3–4 рівня акредитації» (1999), «Інтернет у сучасній бібліотеці» (2001), відбуваються наук. читання пам’яті К. Рубинського. Наук.-бібліогр. діяльність б-ки спрямовано на створення бібліогр. літопису Харків. університету. Бібліотека укладає і видає наук.-допоміжні покажчики літ-ри. Найзначніші видання — «Библиографический словарь ученых Харьковского университета. Т. 1: Ректоры 1805–1919, 1933– 1995» (1995), «Бібліотекознавець К. І. Рубинський (1860– 1930): Бібліогр. нарис» (1998), «Издания типографии Харьковского университета в фондах ЦНБ: Библиогр. указ. в 2-х ч. Ч. 1. 1805–1860» (1999), «Бібліографічний словник учених Харківського університету. Т. 2: Історики. 1905–1920, 1933– 2000 рр.» (т. 2, 2001). Ведеться книгообмін з бібліотеками близького і далекого зарубіжжя. Щороку проходить до 200 інформ. і темат. виставок. Функціонує Музей праць вчених Університету. Від 1961 бібліотека є метод. центром б-к ВНЗів Харків. метод. об’єднання. Бібліотека є співзасновницею Харків. бібліотеч. товариства, Асоціації сучас. інформ.-бібліот. технологій. Директор б-ки І. Левченко (від 2001).
Рекомендована література
- Рубинский К. И. Библиотека Харьковского університета за 100 лѣт ея существованія. 1805–1905 гг. Х., 1907;
- Фридьєва Н. Я. Центральна наукова бібліотека Харківського державного університету: До 135-річчя її заснування // Короткі нариси з історії Харків. держ. університету. 1805–1940. Х., 1940;
- Мазманьянц В. К. и др. История Центральной научной библиотеки Харьковского университета (1805–1917). Х., 1992;
- Історія Центральної наукової бібліотеки Харківського університету (1805–1912): Бібліогр. покажч. Х., 1993.