Кох Богдан Анатолійович
КОХ Богдан Анатолійович (26. 04. 1925, с. Остроленка Підляс. воєводства, Польща — 01. 12. 1996, Львів) — актор. Батько Ю. Коха. Заслужений артист України (1991). Навч. в укр. гімназії у Луцьку (1929). Під час нім. окупації працював у Луцькому театрі, був вивезений на примус. роботи до Німеччини. Через втечу ув’язнений у таборі Львова, з якого теж втік. Працював у Львів. ТЮГу. 1946 заарешт. і вивезений до Сибіру, де перебував у таборах до 1953. Від 1954 працював у Львів. укр. драм. театрі ім. М. Заньковецької. Закін. Київ. консерваторію (1961). К. — один із провід. акторів, який з однаковим успіхом виконував комедійні, характерні і драм. ролі. Автор спогадів «Сенс життя» (Л., 2003).
Додаткові відомості
- Основні ролі
- Іван-батько, Чаплинський, Терешко («Безталанна», «Гріх і покаяння», «Суєта» І. Карпенка-Карого), Маляр («Дикий Ангел» О. Коломійця), Гурін («Кафедра» В. Врублевської), Іван Непокритий («Дай серцю волю, заведе в неволю» М. Кропивницького), Авгій («Сьомий подвиг Геракла» М. Рощина), Євгеніум («Танго» С. Мрожека), Ротмістр («Дами і гусари» А. Фредро), Шприк («Маскарад» М. Лермонтова).