Бібліотечна освіта
Визначення і загальна характеристика
БІБЛІОТЕ́ЧНА ОСВІ́ТА — сукупність фахових знань у галузі бібліотекознавства, здобутих у спеціалізованих навчальних закладах. Формування професій. Б. о. відбулося у 2-й пол. 19 ст. Б. о. в різних країнах розвивалася по-різному, але спільною особливістю було те, що бібліотекознавство та бібліотечну справу у ВШ викладали у межах ін. фаху, спеціалізації. В Україні курси з бібліографії та бібліології започаткував 1809 в м. Кремінець у Волин. гімназії бібліотекар П. Ярковський. Питання про необхідність підготовки бібліотекарів вперше порушив 1902 бібліотекознавець К. Рубинський. 1913 були відкриті бібліотечні курси у Харкові. 1917–1918 підготовку бібліотекарів здійснював Київ. Флоберів. пед. інститут, в якому курс «Бібліотекознавство» викладав С. Сірополко, а «Позашкільну освіту» — С. Русова.
Систематична підготовка кадрів вищої кваліфікації для б-к в Україні розпочалась 1921 у Харків. ІНО, в якому 1925 організовано факультет політ. освіти. Випускників цього факультету готували до роботи в червоних кутках, хатах-читальнях, клубах, б-ках. 1926 Всенар. бібліотека України (нині НБУВ) організувала однорічні бібліотечні курси, які підготували 13 осіб до праці в наук. б-ках. 1927 у Харків. ІНО організовано бібліотечне відділення, випускники якого отримували кваліфікацію організатора бібліотеч. роботи. Харків. ІНО неодноразово реорганізовувався. 1935 на його базі в Харкові створено Укр. бібліотеч. інститут, де було 2 факультети: підготовки працівників масових б-к та працівників б-к для дітей. 1939 його перейменовано у Харків. держ. бібліотеч. інститут (ХДБІ), розширено структуру (заоч. відділ, факультет бібліографії), відкрито навч.-консультац. пункти в Києві та Одесі. Інститут готував бібліотекознавців та бібліографів для роботи у б-ках системи Наркомосу та викладачів бібліотеч. технікумів. У його складі було 3 факультети: бібліотекознавства, бібліографії, дит. та юнац. б-к. 1941 ХДБІ випустив 152 молодих спеціалістів, а за попередні 6 р. — 1899 бібліотекарів вищої кваліфікації. 1964 в Києві створ. філію ХДБІ, яку 1968 реорганізовано у Київ. держ. інститут культури (КДІК). 1979 відкрито Рівнен. інститут культури. У серед. 90-х рр. 20 ст. спеціалістів вищої кваліфікації готували бібліотечні факультети Київ., Харків., Рівнен. інститутів та Микол. філіалу КДІК; 26 училищ культури (деякі нині реорганіз. у коледжі) — молодших спеціалістів. Щоріч. випуск спеціалістів в Україні з вищою Б. о. становив 1500 осіб, із середньою спец. — 1200. У 1995 ХДІК реорганіз. у Харків. держ. академію культури, 1997 КДІК — у Київ. нац. університет культури і мистецтв, Рівнен. держ. інститут культури — в Інститут мистецтв у складі Рівнен. держ. гуманітар. університету. В їх структурі збереглися факультети, які готують спеціалістів вищої кваліфікації бібліотеч.-інформ. сфери. При Київ. нац. університеті культури і мистецтв, Харків. держ. академії культури та НБУВ функціонують аспірантури та докторантури, які готують кандидатів та д-рів наук. Підвищення кваліфікації бібліотеч. працівників здійснює Центр безперервної інформ.-бібліотеч. освіти при Держ. академії керів. кадрів культури і мистецтв України (Київ).
Нині в умовах збільшення випуску літ-ри в усьому світі, із розвитком та впровадженням комп’ютерних технологій, збільшенням ролі інформації в суспільстві ускладнилась робота б-к, розширився діапазон кваліфікацій фахівців, потрібних для роботи в бібліотеч.-інформ. сфері. Питаннями підготовки бібліотеч. кадрів займається Міжнар. федерація бібліотеч. асоціацій, відділ профес. освіти і наук. досліджень якої сприяє організації обміну викладачами бібліотеч. дисциплін, створенню міжнар. курсів з навчання бібліотекарів, формуванню навч. програм, проведенню порівнял. дослідж. у галузі підготовки бібліотеч. фахівців.