БІДНО́ВА Любов Євгенівна (псевд. і крипт.: Л. Жигмайло, Жиг-ло, Л. Ж-ло; 1882, Одеса — ?) — публіцистка, письмен­ниця, громадська діячка. Дружина В. Біднова. З при­їздом 1903 до Катеринослава (нині Дні­пропетровськ) разом із чоловіком брала активну участь у місц. громад. житті, становлен­ні та діяльності «Просвіти», ви­дан­ні тут перших укр. газет і часописів. Навесні 1906 у Катеринославі ви­йшло друком 4 номери політ., екон. та літ. часопису «Добра порада», де було опубл. ста­т­тю Б. «Кріпацтво в творах Т. Г. Шевченка». Написала низку дослідж. на шевченків. тематику: «Отношение потомства к памяти Шевченка» («Исторический вестник», 1911, № 11), «Діти в поезії Шевченка» («Живе слово: Катеринославське товариство “Просвіта”», 1918, № 1), «Зрадники в поезії Шевченка» («Український пролетар», Катеринослав, 1920, 26 берез.) тощо. Активно листувалася з А. Ніковським, С. Єфремовим, М. Грінченко. У київ. г. «Рада» опублікувала стат­ті про укр. школу, оповіда­н­ня «Про душу», «Без­си­л­ля» та ін. 1910–13 Б. активно дописувала до тижневика «Дні­прові хвилі». 1913 писала про літ. діяльність І. Франка та Лесі Українки, рецензії на комедію С. Васильченка «Недоросток» і «Народні оповіда­н­ня» катеринослав. письмен­ниці Т. Сулими. Окремими ви­да­н­нями ви­йшли «Погана мати» (1913) та дослідж. «Михайло Коцюбинський: Спроба характеристики» (1915, обидва — Катеринослав). У моск. часописі «Украинская жизнь» опубл. роз­відки «Лебединая песня Леси Украинки» (1913, № 9). Активно провадила укр. нац.-культурну справу. Після ліквідації «Просвіти» 1916 Б. очолила Комісію для ви­вче­н­ня місцевого краю при «На­учном обществе». Після Лютн. революції 1917 в Катеринославі від­родила свою діяльність місц. «Просвіта» (від березня 1917 Б. — за­ступник голови). Б. видавала «Вістник товариства “Просвіта” у Катеринославі». Клопоталася перед геть­ман. урядом про від­кри­т­тя 1918 у Катеринославі укр., а не рос. університету. Восени 1918 В. Біднова за­просили викладати в Укр. університеті у Камʼянці-Подільському. 6 жовтня він разом із сином Арсеном ви­їхав на місце нової служби, а Б. з ін. сином Леонідом і хворою матірʼю залишилася у Катеринославі. Була активісткою місц. укр. учител. товариства. За листува­н­ня з чоловіком, який на той час працював за кордоном, Б. заарештовано. У 20-х рр. вчителювала у Дні­пропетровську. 10 вересня 1929 Б. заарешт. у справі «СВУ» й засудж. до 3 р. по­збавле­н­ня волі (умовно). Подальша доля неві­дома.