Бідняк Григорій Прокопович
БІДНЯ́К Григорій Прокопович (21. 03. 1933, м. Марганець Дніпроп. обл. — 18. 07. 2020, там само) — поет, прозаїк, видавець. Член НСПУ (1995). Закін. Дніпроп. університет (1980). Працював дир. Марганец. міської друкарні, видавн.-полігр. підпрва «Дніпро»; від 1995 — ген. дир. ЗАТ «Видавництво “Поліграфіст”»; від 2000 — гол. ред. г. «Літературне Придніпровʼя». Поезії Б. притаманні любов до рідної землі, відчуття родового кореня, святинь свого народу, звернення до джерел нар. мудрості, пісенність. У романісповіді «Вінчальна ікона» (2002) ретроспективно простежуються складні процеси соц. і психол. змін у житті укр. селянства — від більшов. закабалення й нищення основ господарювання «розкуркуленнями», «голодоморами» тощо до сучас. антигуманіст. тенденцій пори лихоліття.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Слово для спраглих. 1992; Шахтарчата. 1992; З Україною в серці. 1993; В стражданні та любові. 1994; Молитва перед іконою України. 1994; 99 елегій і одне життя. 1995; Всеумійко. 1995; Вивчаємо мову. 1999; Співаємо разом. 1995; Дума коло Дніпра. 1996; Прийде час. 1996; Під стягами волі. 1997; Місто скарбів. 1998; Пісня моя українська. 1998; Біль. 1999; Батькова криниця. 1999 (усі — Дніпропетровськ); Над безоднею болю. 2001; Бердянські зорі. 2002.
Рекомендована література
Завантажити статтю
Людина 
