БІДУ́ЛА Василь (1868, с. Лапшин, нині Бережан. р-ну Терноп. обл. — 1925, там само) — майстер народної деревʼяної скульптури. Від­творив життя зх.-укр. селянства за часів Австро-Угор. імперії. Зна­йомство із Д. Січинським вплинуло на зро­ста­н­ня політ. сві­домості Б. Зображував пере­важно місц. селян. типаж: «Жінка з індичкою», «На ярмарок», «Селянин із телям», «Жінка пасе корову», «Жебраки» та ін. (всі твори Б. науковці датують кін. 19 ст.). По­єд­нував наївно-реалістичну образність із профес.-ремісничою майстерністю, успадкованою від осередків монастир. різьби, ві­домих на Зх. Поділ­лі від 17 ст. Невеликі по­статі Б. вирішує фронтально, у повен зріст, ледь нахиленими вперед, традиційно використовуючи циліндрич. обʼєм деревʼяного стовбура. Окремі скульптури завдяки їхній фіз. спів­мірності та стиліст.-образній спорідненості можна групувати в композиції, зокрема «Селянин з волами і возом» (інша назва — «Наймит у дорозі»). Майстер ретельно опрацьовував поверх­ню, старан­но по­значаючи фактуру різних тканин, шкури і хутра, орнаментацію деталей одягу, від­творював най­дрібніші деталі (шви, ґудзики й латки). Автор окремих скульптур. робіт із каменю (надмогильні памʼятники, монумент Марка Мурави). Створив памʼятник Т. Шевченку — один із перших в Галичині (знищений у 20-і рр. 20 ст. польс. шовіністами). Найбільші колекції творів Б. зберігаються у НМЛ і у Львів. МЕХП.