Бідуля Павло Миколайович
Визначення і загальна характеристика
БІДУ́ЛЯ Павло Миколайович (22. 07. 1893, ст. Сновська, нині м. Щорс Черніг. обл. — 23. 03. 1967, Москва) — фахівець у галузі металургії ливарного виробництва. Доктор технічних наук, проф. Заслужений діяч науки і техніки РРФСР (1959). Державні нагороди СРСР. Закін. Харків. технол. інститут (1918). До 1922 працював на залізниці, металург. заводі. Був гол. інж. заводу ім. Войкова в Москві. Під його керівництвом спроектовано і введено в дію ливар. цех Кузнец. металург. комбінату. Від 1932 працював у Сибір. металург. інституті: зав. новоствореної каф. ливар. виробництва, заст. дир. Викладав у Моск. гірн. академії (від 1929), Моск. інституті сталі (до 1943). Від 1943 — в Моск. веч. металург. інституті: завідувач кафедри, 1948–58 — директор Організатор Всесоюз. наук. інж.-тех. товариства ливарів (1929), реорганіз. згодом в Ливарну секцію Всесоюз. наук.-тех. товариства маш.-буд. промисловості, де був головою Моск. відділення. Низку підруч. Б. перекладено іноз. мовами, зокрема «Литейное производство» (Москва, 1953; кит., болгар.), «Технология литейного производства» (Москва, 1956; англ., франц., чес.).
Додаткові відомості
- Основні праці
- Раскисление чугуна // Производство стали. Москва, 1941; Технологичность конструкции литых деталей // Тяжелое машиностроение. 1941. № 6; Модификация и раскисление серого чугуна // Высокопрочные чугуны. Москва, 1951; Влияние способа подвода кислорода к вагранке при выплавке чугуна на свойства отливок. Москва, 1958 (співавтор).
Рекомендована література
Завантажити статтю
