Біжкович Опанас Семенович

Визначення і загальна характеристика

БІЖКО́ВИЧ Опанас Семенович (16(28). 11. 1892, м. Єкатеринодар, нині Краснодар, РФ — 05. 04. 1977, Ленін­град, нині С.-Петербург) — етно­граф. Закін. Ленінгр. геогр. ін­ститут. Працював в Ін­ституті народів Пів­ночі. Дійсний член Ленінгр. товариства дослідників укр. історії, письменства та мови (1926), на засі­да­н­нях якого прочитав низку доповід­ей з етно­графії українців Кубані: «Етнічний склад та історія колонізації Кубані», «Еволюція землеробства та скотарства на Кубані», «Зві­домле­н­ня про командирува­н­ня влітку 1929 р. на Кубанщину» й «Етно­графічна мапа Пів­нічно-Кавказького краю, складена А. Г. Жанієвим, та її хиби». Друкувався в «Наукових збірниках» товариства: «Еволюція рільничого знаря­д­дя на Кубані» (вип. 1, 1928; вип. 3, 1931). Заарешт. 29 листопада 1929 у справі «Рос. нац. партії» («Справа славістів»). Б. ви­ступав за при­єд­на­н­ня до України частини РРФСР, починаючи від зх. повітів Курської та Воронез. губ. до карпат. долин включно, додаючи до них і зх. частину Кубані, Пд.-Зх. Дон, зх. половину Ставропол. губ. й далі аж від Карпат до схилів Алтаю. Від­творюючи історію минулого, екон. звʼязки, Б. висловлював думку про організацію Соборної України як економічного цілого з політ.-екон. інтересами. Навесні 1934 Б. засудж. до 3 р. таборів (від­бував у Караґандин. обл.). Звільн. до­строково 14 травня 1934. Жив і працював у Нальчику (1936–37), Ташкенті (1937– 48). Від 1948 — в Ленін­граді, працював завідувач від­ділу України і Білорусі Держ. музею етно­графії народів СРСР. У 1950–60-і рр. опублікував низку статей у ж. «Народна творчість та етно­графія» з питань укр. декор.-ужитк. мистецтва. На­прикінці 50-х рр. від­новив по­їздки на Кубань і повернувся до ви­вче­н­ня етно­графії місц. українців, опублікував у 2-й пол. 60-х рр. низку цін­них статей. У 1970-і рр. свій невеликий архів Б. пере­дав до ІМФЕ АН УРСР.

Пр.: Черкесы и рус­ская культура // Революция в деревне. Москва, 1924; Землеустройство на Кубани // Там само. 1925; Кол­лективизация сельского хозяйства на юге Рос­сии. Экономический быт сельскохозяйствен­ных ком­мун «Красное знамя», «Прямой путь», «Всемирная дружба», «Федоровская». Ленин­град, 1927; Украинцы-пере­селенцы южной части Семипалатинской губернии // Мат. комис­сии экспедицион­ных ис­следований. Ленин­град, 1930. Вып. 16; Карта народов СССР // Сов. этно­графия. 1953. № 2; Хозяйство и быт рус­ских крестьян. Памятники материальной культуры: Определитель. Москва, 1959 (спів­автор); История заселения Кубани // Геогр. об-во СССР. Докл. отделения этно­графии. 1966. Вып. 2; Современ­ный этнический со­став населения Краснодарского края // Там само. 1967. Вып. 5 (спів­автор); Рецензія на етно­графічну карту Кавказу // НТЕ. 2000. № 5—6.

Літ.: Олесин Я. Ленін­градські соборники // ЛГ. 1933, 21 лип.; Анин Ф. Д., Алпатов В. М. «Дело славистов»: 30-е годы. Москва, 1994; Просим освободить из тюремного заключения. Москва, 1998; Довженюк Г. Неві­дома праця кореспондента Етно­графічної комісії Академії наук України // НТЕ. 2000. № 5–6.

В. К. Чумаченко

Завантажити статтю